Федоров Володимир Григорович
Володимир Григорович Федоров (10 червня 1939, село Нікольське Солнцевського району Курської області, Російська Федерація — 9 грудня 2011, Москва) — український державний і політичний діяч, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України. Депутат Верховної Ради УРСР 9-го і 11-го скликань. Народний депутат України 1-го скликання. Член ЦК КПУ в 1990—1991 роках. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках.
Федоров Володимир Григорович | |
---|---|
| |
Народився |
10 червня 1939 село Нікольське Солнцевського району Курської області, Російська Федерація |
Помер |
9 грудня 2011 (72 роки) Москва |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | Україна |
Національність | росіянин |
Діяльність | політик, Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС |
Alma mater | Вища партійна школа при ЦК КПРС |
Знання мов | російська |
Членство | ЦК КПРС |
Посада | Народний депутат України[1] |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія
У 1956—1957 роках — помічник бригадира комплексної бригади колгоспу «Росія» Солнцевського району Курської області.
У 1957—1962 роках — студент Харківського інституту механізації та електрифікації сільського господарства.
У 1962—1967 роках — старший інженер по ремонту, завідувач майстерні, головний інженер, керуючий Черняхівського районного об'єднання «Сільгосптехніка» Житомирської області.
У 1967—1970 роках — начальник Черняхівського районного виробничого управління сільського господарства Житомирської області.
У 1970—1973 роках — 1-й секретар Володарсько-Волинського районного комітету КПУ Житомирської області.
У 1973—1977 роках — 1-й секретар Новоград-Волинського міського комітету КПУ Житомирської області. У 1977 році закінчив Заочну школу при ЦК КПРС.
У 1977 — 5 квітня 1985 року — секретар Житомирського обласного комітету КПУ.
У грудні 1984 — березні 1985 року — радник при Раді Міністрів Української РСР.
15 березня 1985 — 29 грудня 1988 року — голова виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів.
У 1988—1989 роках — завідувач сектору відділу партійного будівництва і кадрової роботи ЦК КПРС.
18 грудня 1989 — серпень 1991 року — 1-й секретар Житомирського обласного комітету Компартії України.
Одночасно, у квітні 1990 — 1991 року — голова Житомирської обласної ради народних депутатів. У червні — серпні 1991 року — голова виконавчого комітету Житомирської обласної ради народних депутатів.
У 1990—1994 роках — Народний депутат України 12 (1) скликання.
У 1991—1992 роках — постійний представник Кабінету Міністрів України з зовнішньоекономічних і культурних зв'язків у РФ.
У 1992—1994 роках — радник-посланник з економічних питань, торговий представник Посольства України в РФ[2], Тимчасовий повірений у справах України у Російській Федерації.
У січні 1995 — листопаді 1999 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України в РФ[3][4]. Потім працював 1-м заступником голови — виконавчого секретаря Співдружності Незалежних Держав (СНД).
Помер 9 грудня 2011 року. Похований в Москві на Троєкурівському цвинтарі.
Родина
Нагороди
- два ордени Трудового Червоного Прапора (.12.1973, .03.1981)
- орден Знак Пошани (.04.1971)
- орден Дружби (.12.1999)
- орден «За заслуги» 3-го ст. (.06.1997)[5], 2-го ст. (.06.1999)[6]
- медаль «На пам'ять 850-річчя Москви»
- медаль «Ветеран праці» (.11.1983)
- медаль «На відзначення 100-річчя від дня народження Володимира Ілліча Леніна» (.04.1970)
- нагрудний знак «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС»
Див. також
Примітки
- http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
- ПОСТАНОВА Ради Міністрів УРСР від 5 серпня 1991 р. N 129
- Указ Президента України від 14 січня 1995 року № 46/95 «Про призначення В. Федорова Надзвичайним і Повноважним Послом України в Російській Федерації»
- Указ Президента України від 25 листопада 1999 року № 1493/99 «Про звільнення В. Федорова з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Російській Федерації»
- Указ Президента України від 27 червня 1997 року № 586/97 «Про відзначення народних депутатів України»
- Указ Президента України від 9 червня 1999 року № 630/99 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
Література
- В. М. Матвієнко. Федоров Володимир Григорович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
Посилання
- У Москві помер один з перших послів України у Росії
- Український дипломатичний корпус
- Офіційний сайт Верховної Ради України