Федорівка (Джанкойський район)

Фе́дорівка (крим. Födorovka) село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 55 осіб. Орган місцевого самоврядування Табачненська сільська рада. Розташоване на півдні району.

село Федорівка
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Табачненська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01060470030034624
Облікова картка Федорівка 
Основні дані
Населення 55
Поштовий індекс 96178
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°34′58″ пн. ш. 34°36′31″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 96177, АРК, Джанкойський район, с. Табачне, вул. Гагаріна, 23
Карта
Федорівка
Федорівка
Мапа

 Федорівка у Вікісховищі

Географія

Федорівка — маленьке село на південному сході району, в степовому Криму, біля кордону з Нижньогірським районом, у верхів'ї впадання в Сиваш безименоого струмка[1], перетвореного в колектор Північно-Кримського каналу, висота над рівнем моря — 19 м[2]. Найближчі села: Новосільцеве — за 4,7 кілометра на схід і Азовське за 2,5 км на захід, там же найближча залізнична станція Азовська (на лінії Джанкой Феодосія) — за 3,5 км. Відстань до райцентру — близько 27 кілометрів на північний захід.

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Текія входила в Насивський кадилик Карасубазарського каймакамства[3]. Після приєднання Криму до Російської імперії, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село була приписане до Перекопського повіту [4]

За Відомостями про всі селищах в Перекопському повіті… від 21 жовтня 1805 року, в селі Тоде значилося 17 дворів і 93 жителя кримських татар.[5]

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості того ж повіту. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік», село Теге було покинуте мешканцями у 1860—1864 роках, через еміграцію кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[6][7] та залишалося в руїні [8] А вже в «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Теге — власницьке татарське село, з 8 дворами, 35 жителями і мечеттю при колодязях[9]. На карті 1865-76 року в селі Теге також відзначені 8 дворів[10]. В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» за результатами Х ревізії 1887 року записаний Теге, з 4 дворами і 25 жителями[11]. Потім село зі списків зникає і знову з'являється, як селище Теге при селі Азовське (смт)Колай Ак-Шейхської волості Перекопського повіту в Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[12] [13], причому, згідно енциклопедичного словника «Німці Росії», це було німецько — російське поселення з 53 жителями[14].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту (перетвореного з Перекопського) був створений Джанкойський район[15]. У 1922 році повіти перетворили в округу[16]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, селище Теге (при станції Колай), з населенням 88 чоловік[14], входило до складу Ак-Шейхської сільради Джанкойського району [17]. Після утворення в 1935 році Колайського району село включили до його складу. Мабуть, до 1930-х років село спорожніло, оскільки на кілометровій карті Генштабу Червоної армії 1941 року, складеної за більш раннім джерелам, Теге позначений умовним знаком хутір з 1-2 діорів[18], а на відповідній своєму часу двокілометрівці РККА 1942 року — досить велике село[19]. Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[20]. Час перейменування села не встановлено: можливо, коли після звільнення Криму, в район, згідно з постановою Державного Комітету Оборони № ГОКО-6372с від 12 серпня 1944 року, приїхали перші переселенці[21], на місці практично зниклого села було засновано нове, з новою назвою — Федорівка.

У 1962 році, згідно з указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 Азовський район був включений до складу Джанкойського [22][23]

Примітки

  1. Детальна топографічна карта Криму. 1987 рік.
  2. Прогноз погоди в с. Федорівка (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 4 квітня 2015.
  3. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
  4. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року. — С. 117..
  5. Лашков Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті складаються з вказанням, у якій волості скільки дворів та душ ... від 21 жовтня 1805 року // Известия таврійської вченої комісії. — т. 26. — С. 120. — Симферополь : Таврійська Губернська Друкарня, 1897.
  6. Сейдаметов Е. Известия таврійської вченої комісії. — Симферополь : Таврійська Губернська Друкарня, 1897. — Т. 26. — С. 120.
  7. Сейдаметов Х. Еміграція кримських татар у XIX-початку XX століття // Культура народів Причорномор'я. — № 68. — 2005.
  8. Ханацкий К. 1867. Памятная книжка Таврической губернии. — Симферополь : типография Таврического Губернского Правления, 1867. — С. 423.
  9. [http: //viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003831183? page = 76 Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 76]. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 2015-03-23 ​​.
  10. Трехверстовая карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-b. Археологічна карта Криму. Процитовано 27 березня 2015.
  11. Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.)
  12. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
  13. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 232.
  14. Німці Росії. Енциклопедичний словник
  15. Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  16. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  17. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, с. 320.
  18. Карта Криму Генштабу Червоної армії 1941 г.
  19. map-krym_rkka2km/?x=34.601864&y=45.585896 Крим на двухкілометровке РККА 1942 г.
  20. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  21. p = 9229 Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  22. Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР по Кримській області, с. 442.
  23. Адміністративно-територіальний поділ Криму другої половини XX століття: досвід реконструкції. — 2007. — Т. 20. — С. 44. Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine..
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.