Ак-Шейхська волость

	Ак-Шейхська волость
Губернія	Таврійська губернія
Повіт	Перекопський повіт
Центр	Ак-Шейх
Утворено	1890
Населення	6 126 чол. осіб (1900)

Ак-Шейхська волость — адміністративно-територіальна одиниця у складі Перекопського повіту Таврійської губернії. Утворена в результаті земської реформи 1890 року[1], при реорганізації Байгончецької волості.

Географія

Розташовувалася в північно-східній частині повіту, від верхів'їв Салгиру по лівому березі на сході, до гирла річки Переможна на заході. Із півночі — берег Сивашу, на півдні кордон — приблизно по лінії сучасного шосе E97 Джанкой — Керч. Рельєф — плаский степ. Займала північний захід сучасного Нижньогірського і північний схід Джанкойського районів.

У «…Памятной книжке Таврической губернии на 1892 год» у волості, з невідомої причини, записано всього 10 сіл із населенням 1099 осіб[2].

Аджи-Ахмат — 36 жит.
Ак-Шейх — 493 жит.
Дулат — 178 жит.
Іргакли — 38 жит.
Кельдибай — 21 жит.
Комаджи — 3 жит.

Колтамак — 77 жит.
Моллалар — 6 жит.
Терекли-Абаш — 133 жит.
Тюп-Абаш — 21 жит.
Чуча — 96 жит.

Стан на 1900 рік

У Памятной книжке Таврической губернии на 1900 год зафіксовано вже 55 населених пунктів із 6 126 жителями. У волості було одне село — Аджи-Ахмат із 172 жителями, також відомо, що було кілька німецьких колоній і сильно зросла частка нетатарського населення[3].

Села Ак-Шейхської волості і їх населення
станом на 1900 рік

Адаман	6	Акчора	171
Ак-ШеЙх	602	Алача	46
Олександрівка (Таганашмін)	507	Алчін	58
Ауз-Кенегез	41	Баботай	99
Байганчик	287	Барін	229
Бейгази	167	Джага-Кипчак	132
Джумаш-Кірк	82	Дулат	172
Єні-Кипчак	243	Аджи-Ахмат	172
Іргакли	50	Казанки	39
Каранг	38	Каратубель	26
Кельдибай	23	Колай	40
Колтомак	38	Комаджі	9
Конек	19	Куремес	118
Куремес-Місит	19	Макут	68
Мангут	2	Моллалар	7
Миколаївка	54	Ново-Якимівка	81
Нагайчі-Ахмат	292	Ногайли-Кірк	25
Відрада	18	Сейтлер	139
Сирткі-Ахмат[4]	50	Тархан	28
Тарханлар	130	Терекли-Абаш	262
Томак-Киргиз	30	Тюп-абаш	130
Тюп-Кангіл[4]	36	Тюп-Кенегез	417
Чокмай	96	Чокракли-Кірк[5]	54
Чучи	169	Шибань	461
Ширін німецький	34	Ширін Слов'янський	59
Ширін Татарський	58

Також у волості значилося 5 хуторів: Джага-Кипчак — 6 жителів, Карпівка — 16, Каракаш Єгора — 6, Каракаш Лазаря — 9 і Тархан — 28 жителів.

Стан на 1915 рік

За Статистическим справочником Таврической губернии. Ч.II-я. Статистический очерк, выпуск пятый Перекопский уезд, 1915 год, в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значилося 107 різних поселень, із них 17 населених пунктів мали статус сіл, у яких проживало 8023 людини приписних жителів і 2593 — «сторонніх». У волості було 3 села: Ак-Шейх, Аджи-Ахмат (німецький) і Тарханлар і 48 сіл.

Якимівка (Казанки) — 65/25 чол.[6]
Акчора — 255/0 чол.
Антонинівка — 210/9 чол.
Баботай — 96/0 чол.
Байгончик Старий — 38/15 чол.
Байгончик Новий — 30/60 чол.
Барин німецький — 60/73 чол.
Барин татарський — 137/0 чол.
Баш-Киргиз — 50/0 чол.
Бійгази — 53/18 чол.
Великий Кут — 219/13 чол.
Володимирівка — 227/10 чол.
Джага-Кипчак — 55/28 чол.
Джанкой Північний — 419/5 чол.
Джанкой Середній — 135/85 чол.
Джумаш-Кірк — 38/22 чол.
Дулат — 69/66 чол.

Іринівка — 190/12 чол.
Казанки — 25/27 чол.
Казанки (вакуф) — 37/3 чол.
Камаджи — 256/10 чол.
Камбар (вакуф) — 27/0 чол.
Караджа-Кат — 26/4 чол.
Карангіт — 181/50 чол.
Кельдибай — 72/22 чол.
Колай-Месіт — 15/0 чол.
Култамак — 213/0 чол.
Куремес — 136/0 чол.
Куремес-Месіт — 70/0 чол.
Кипчак (вакуф) — 81/8 чол.
Моллалар — 101/0 чол.
Макут — 21/75 чол.
Мангіт — 74/9 чол.

Ново-Олександрівка, або Таганашмін — 658/93 чол.
Ногайчі-Ахмат — 226/40 чол.
Розорений Вакуф — 50/0 чол.
Сейтлер — 65/3 чол.
Сивашне — 211/10 чол.
Стефанівка — 229/11 чол.
Тереклі-Абаш — 88/9 чол.
Тюп-Кенегез — 284/16 чол.
Тобен — 20/0 чол.
Тобен (вакуф) — 50/0 чол.
Чуча — 171/140 чол.
Шейхлар — 49/52 чол.
Шибань — 297/64 чол.
Ширин Слов'янський — 121/58 чол.
Ширин Татарський — 49/15 чол.
Ельгери-Чуча — 117/55 чол.

Крім того у волості значилися 2 селища — Колай і Тезі, 29 хуторів, інші з котрих з часом стали селами: Акчора (воно ж Байди), Акчора (Третьяченко), Алчін, Губерівка, Іргакли, Каранг, Костянтинівка, Каракаш Єгора, Макогонівка, Новий Чекмай, Нова Відрада, Відрада, Саледжанівка, 2 хутора Сертке-Аджи-Ахмат, Старий Чокмай, Сальцино, Сейтлер (Щасливцеве), 2 хутора Тюп-Кангіл, 2 хутора Тюп-Тархан, Тархан-Сейтлер, 3 хутора Тархан, Чокмай, Чокракли-Кірк, Ширін німецький і Шига. Також було 12 економій — Алач, Ауз-Кенегез, Бай Онлар, Єні-Кипчак, Кратубель, Коник, Карпівка (К. Каракаш), Кіблерівка, Лазарівка, Томак-Кіргіз, Тархан, Тюп-Тархан, 2 залізничні казарми і 5 залізничних будок.

Волость існувала до скасування, згідно з постановою Кримревкому від 8 січня 1921 року[7].

Примітки

Борис Веселовский. История земства за сорок лет. Т. 4; История земства. — Санкт-Петербург : Издательство О. Н. Поповой, 1911.
Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1900. — 568 с.
Записан в Памятной книжке как посёлок
Селение не идентифицировано.
Первая цифра — приписное население, вторая — временные.
Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.

Література

Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник / Под ред. Г. Н. Гржибовской. — Симферополь : Таврия-Плюс, 1999. — 464 с. — ISBN 966-7503-22-4.
Немцы России. Населённые пункты и места поселения : энциклопедический словарь / сост. В. Ф. Дизендорф. — Москва : ЭРН, 2006. — 472 с. (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Борис Веселовский. История земства за сорок лет. Т. 4; История земства. — Санкт-Петербург : Издательство О. Н. Поповой, 1911.

[2] Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)

[3] Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1900. — 568 с.

[Записан-4] Записан в Памятной книжке как посёлок

[5] Селение не идентифицировано.

[6] Первая цифра — приписное население, вторая — временные.

[7] Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.