Ферне-Вольтер

Ферне́-Вольте́р (іст. Ферней) (фр. Ferney-Voltaire) — муніципалітет у Франції, у регіоні Овернь-Рона-Альпи, департамент Ен. Населення — 8452 осіб (2011)[1].

Ферне-Вольтер
Ferney-Voltaire

 
Країна  Франція
Регіон Овернь-Рона-Альпи 
Департамент Ен 
Округ Жекс
Кантон Ферне-Вольтер
Код INSEE 01160
Поштові індекси 01210
Координати 46°15′21″ пн. ш. 6°06′29″ сх. д.
Висота 409 - 446 м.н.р.м.
Площа 4,78 км²
Населення 8452 (2011-01-01)
Густота 1768,2 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер
Мандат		 Daniel Raphoz
2020-2026
Офіційна сторінка 

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 410 км на південний схід від Парижа, 115 км на північний схід від Ліона, 70 км на схід від Бург-ан-Бресса. Відстань до швейцарської Женеви близько 8 км. Ферне-Вольтер фактично став «закордонним передмістям» Женеви.

Історія

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Рона-Альпи. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Овернь-Рона-Альпи[3].

Демографія

Динаміка населення (Cassini[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 3655 760 378 1319 839 332 27
Жінки 3994 678 380 1349 1107 449 31

Економіка

2010 року серед 5664 осіб працездатного віку (15—64 років) 4355 були активними, 1309 — неактивними (показник активності 76,9%, у 1999 році було 70,8%). З 4355 активних мешканців працювало 3877 осіб (2046 чоловіків та 1831 жінка), безробітними було 478 (193 чоловіки та 285 жінок). Серед 1309 неактивних 502 особи були учнями чи студентами, 246 — пенсіонерами, 561 була неактивною з інших причин[6]. У 2010 році в муніципалітеті нараховувалось 3465 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 7328 осіб, медіана доходів виносила 19 973,5 євро на одного споживача[7].

Вольтер
Статуя Вольтера в центрі міста (1890)

З 1759 по 1778 Ферней був місцем проживання французького письменника й філософа Вольтера, якого інколи називають «фернейським патріархом» [8]. Тут, неподалік швейцарського кордону, Вольтер придбав садибу. Його вплив на місто був всеохопним. На момент прибуття філософа населення Фернея становило тільки сто п'ятдесят мешканців. Завдяки Вольтеру за кілька років тут відбувся економічний і демографічний розквіт. Він побудував для переселенців сто будинків, фінансував зведення місцевої церкви, школи, лікарні, резервуара для води й фонтана. Крім того, Вольтер осушив болото, розробив неродючі землі, запровадив кустарну промисловість, що нині вважається однією з найкращих серед гончарів і годинникарів сучасної Франції. Однією з причин його переселення з Женеви була сувора кальвіністька заборона театральних вистав, тож Вольтер заснував у місті театр, до якого, щоб подивитися його п'єси, їздили заможні люди з Женеви. Ферней став місцем паломництва нової інтеліґенції. Під час проживання письменника населення Фернея збільшилося на понад 1000 мешканців. Вольтер жив там протягом останніх 20 років свого життя, перш ніж повернутися до Парижа, де він помер 1778 року.

Після Французької революції місто було перейменоване в «Ферне-Вольтер» на його честь. Статуя Вольтера, яку називають «Благодійник Фернея», розташована в центрі міста.

Посилання

Див. також

Примітки
  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції(фр.)
  4. Ferney-Voltaire sur le site de Cassini, наведено за французькою вікіпедією
  5. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  6. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  7. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
  8. Єфремов С. Літературно-критичні студії. К.: «Дніпро», 1993, 349 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.