Годинникарство

Годинникарство — дисципліна з вивчення механічних пристроїв для вимірювання часу, їхньої розробки, виготовлення і тестування.

Німецький годинникар, Франкфурт-на-Майні, 1568 рік

Історично, галузь мистецького ремесла з виготовлення годинників як предметів розкоші, що існувала від XIV до першої половини XIX сторіччя, коли почалося масове виробництво годинників[1]. Провідні майстри-годинникарі того часу були добре обізнані в багатьох царинах людських знань: металургії, металообробці, теслярстві та інших. Головними центрами годинникарства в Європі були Франція, Швейцарія, Німеччина, Італія, Англія[1]. В Україні осередком мистецького виробництва годинників був Львів[1].

Сучасні майстри-годинникарі спеціалізуються на знанні електроніки, металообробці та матеріалознавстві[2]. Часто вони спеціалізуються лише на виконанні однієї, чітко визначеної операції на виробництві. Наприклад, анодування поверхні металу до вибраного кольору[2].