Фонвізін Михайло Олександрович

Фонвізін Михайло Олександрович (20 серпня 1787, Мар'їне, нині Раменський район Московської області[1] — 30 квітня 1854, там само) генерал-майор у відставці, декабрист, учасник франко-російської війни 1812 року і закордонних походів російської армії 1813—1814 років. Мемуарист.

Фонвізін Михайло Олександрович
Фонвізін Михайло Олександрович. 1834 рік. Акварель Бестужева.
Народився 20 (31) серпня 1787
Bronnitsky Uyezdd, Московська губернія, Російська імперія
Помер 30 квітня 1854(1854-04-30) (66 років)
Поховання
Bronnitsky Uyezdd : 
Країна  Російська імперія
Діяльність письменник, військовослужбовець
Alma mater Московський університет благодійний пансіонd
Знання мов російська
Військове звання генерал
Рід Fonvizind
Нагороди

Біографія

Служба

Батько — Олександр Іванович Фонвізін (17491819), підполковник, мати — Катерина Михайлівна NN (17501823). Виховувався вдома, потім в училищі святого Петра в Петербурзі і в Московському університетському пансіоні, слухав лекції в Московському університеті. З 1801 року офіцер гвардії. До служби записаний підпрапорщиком в лейб-гвардії Преображенський полк — 26 травня 1801 року, вступив на службу підпрапорщиком в лейб-гвардії Ізмайловський полк — 5 грудня 1803 року. Брав участь в Аустерліцькій битві (1805), російсько-шведській війні 1808—1809, франко-російській війні 1812 року і закордонних походах російської армії 1813—1814. Був з полком на шляху до Росії під час висадки Наполеона, повернувся до Франції і брав участь у військових діях періоду так званих Ста днів (блокада Меца і Тіонвіля), залишався з полком у складі окупаційного корпусу графа М. С. Воронцова до 1816 року. У вересні 1819 року переведений з полком у 2 армію (Тульчин). Генерал-майор з призначенням командиром 3 бригади 12 піхотної дивізії — 19 лютого 1820 року, командир 3 бригади 22 піхотної дивізії — 23 травня 1820 року. Звільнений у відставку — 25 грудня 1822 року. Жив у своєму підмосковному маєтку Крюково.

Декабрист

Масон. Восени 1816 року вступив в першу декабристскую організацію Союз спасіння. Член Союзу благоденства (учасник Московської змови 1817 року, один з ініціаторів і керівників Московського з'їзду 1821 року, член Корінної ради). Активно брав участь у розробці програми та статуту Північного товариства декабристів. У питанні майбутнього устрою Росії коливався між республікою і конституційною монархією, висловлювався за звільнення селян з мінімальним земельним наділом. Після 1822 року відійшов від активної діяльності в таємних організаціях.

Заарештований у Крюкові — 9 січня 1826 року, доставлений до Петербурга в Головний штаб — 11 січня, 12 січня переведений у Петропавловську фортецю. Засуджений за IV розряду і по конфірмації 10 липня 1826 року засуджений на каторжні роботи на 12 років, термін скорочений до 8 років — 22 серпня 1826 року. Відправлений з Петропавлівської фортеці до Сибіру — 21 січня 1827 року, доставлений в Читинський острог — 7 марта 1827 року, поступив в Петровський завод у вересні 1830 року. В 1832 році звернений на поселення в Єнисейськ, прибув туди — 20 березня 1834 року, дозволено перевести в Красноярськ — у 1835 році. Дозволено перевести в Тобольськ — 30 жовтня 1837 року. Прибув до Тобольська — 6 серпня 1838 року. 14 грудня 1839 року клопотав про відправлення рядовим на Кавказ, але безрезультатно. Дозволено повернутися на батьківщину і проживати у маєтку брата Мар'їно Бронницького повіту Московської губернії з установою найсуворішого поліцейського нагляду і забороною в'їзду до Москви та Петербурга — 13 лютого 1853 року, виїхав з Тобольська — 15 квітня 1853 року, прибув до Москви — 11 травня 1853 року, відправлений з жандармом в Мар'їно — 12 травня 1853 року. Помер у Мар'їно, похований у місті Бронниці біля міського собору.

Дружина Фонвізіна Наталія Дмитрівна, пішла за чоловіком до Сибіру.

Мемуарист і публіцист. Написав спогади і ряд статей з політичної історії та філософії.

Нагороди

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.