Формула-1 — Гран-прі Тихого океану 1995
Гран-прі Тихого океану 1995 (офіційно: II Pacific Grand Prix) — автогонка чемпіонату світу «Формули-1», яка пройшла 22 жовтня 1995 року на трасі Окаяма в Японії. Це була п'ятнадцята гонка сезону 1995 «Формули-1»[1]. Переможцем гонки став Міхаель Шумахер, пілот команди «Бенеттон», який стартував з третьої позиції. Девід Култхард розпочав Гран-прі з поул-позиції, але дістався фінішу другим, Деймон Гілл показав третій результат. Обидва пілоти здійснили дубль для своєї команди «Вільямс»[2]. Перемогою в Гран-прі Тихого океану Шумахер офрмив свій чемпіонський титул 1995 року, оскільки за дві наступні гонки, що залишились, Гілл не зміг би наздогнати лідера за очками[3].
15-й із 17 етапів сезону 1995/ Гонка №579 | ||
← 14.Європа • 16.Японія → | ||
Дата | 22 жовтня 1995 року | |
Місце | Аїда, Японія | |
Траса | Окаяма | |
Довжина кола | 3,703 км | |
Дистанція | 307,349 км (83 кола) | |
Погода | Хмарно, Сухо | |
Поул | ||
1:14.013 | Девід Култхард | Williams-Renault |
Найшвидше коло | ||
1:16.374 (40 коло) |
Міхаель Шумахер | Benetton-Ford |
Подіум | ||
Переможець | Міхаель Шумахер | Benetton-Ford |
2 місце | Девід Култхард | Williams-Renault |
3 місце | Деймон Гілл | Williams-Renault |
1994 ← Гран-прі Тихого океану 1995 → — |
Класифікація
Кваліфікація
Поз | № | Пілот | Констркутор | Частина 1 | Частина 2 | Розрив |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 6 | Девід Култхард | Williams-Renault | 1:14.182 | 1:14.013 | — |
2 | 5 | Деймон Гілл | Williams-Renault | 1:14.289 | 1:14.213 | +0.200 |
3 | 1 | Міхаель Шумахер | Benetton-Renault | 1:14.524 | 1:14.284 | +0.271 |
4 | 27 | Жан Алезі | Ferrari | 1:14.919 | 1:15.131 | +0.906 |
5 | 28 | Герхард Бергер | Ferrari | 1:14.974 | 1:15.125 | +0.961 |
6 | 15 | Едді Ірвайн | Jordan-Peugeot | 1:15.696 | 1:15.354 | +1.341 |
7 | 2 | Джонні Герберт | Benetton-Renault | 1:15.561 | 1:15.556 | +1.543 |
8 | 30 | Гайнц-Гаральд Френтцен | Sauber-Ford | 1:15.942 | 1:15.561 | +1.548 |
9 | 26 | Олів'є Паніс | Ligier-Mugen-Honda | 1:17.071 | 1:15.621 | +1.608 |
10 | 7 | Марк Бланделл | McLaren-Mercedes | 1:15.652 | 1:16.166 | +1.639 |
11 | 14 | Рубенс Барікелло | Jordan-Peugeot | 1:16.263 | 1:15.774 | +1.761 |
12 | 8 | Ян Магнуссен | McLaren-Mercedes | 1:16.339 | 1:16.368 | +2.326 |
13 | 25 | Агурі Судзукі | Ligier-Mugen-Honda | 1:17.019 | 1:16.519 | +2.506 |
14 | 23 | Педро Ламі | Minardi-Ford | 1:17.224 | 1:16.596 | +2.583 |
15 | 29 | Жан-Кристоф Буйон | Sauber-Ford | 1:16.646 | 1:23.791 | +2.633 |
16 | 24 | Лука Бадоер | Minardi-Ford | 1:17.612 | 1:16.887 | +2.874 |
17 | 3 | Укіо Катаяма | Tyrrell-Yamaha | 1:17.265 | 1:17.014 | +3.001 |
18 | 4 | Міка Сало | Tyrrell-Yamaha | 1:17.213 | 1:17.235 | +3.200 |
19 | 9 | Джанні Морбіделлі | Footwork-Hart | 1:18.288 | 1:18.114 | +4.101 |
20 | 10 | Такі Іноуе | Footwork-Hart | 1:19.471 | 1:18.212 | +4.199 |
21 | 21 | Педру Паулу Дініс | Forti-Ford | 1:20.555 | 1:19.579 | +5.566 |
22 | 22 | Роберто Морено | Forti-Ford | 1:19.745 | 1:19.779 | +5.732 |
23 | 17 | Андреа Монтерміні | Pacific-Ford | 1:22.096 | 1:20.093 | +6.080 |
24 | 16 | Бертран Гашо | Pacific-Ford | 1:22.710 | 1:21.405 | +7.392 |
Джерело:[1] Жирним виділено найшвидший час гонщиків за яким була сформована стартова решітка |
Перегони
Поз | № | Пілот | Констркутор | Кола | Час/Схід | Старт | Очки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 1 | Міхаель Шумахер | Benetton-Renault | 83 | 1:48:49.972 | 3 | 10 |
2 | 6 | Девід Култхард | Williams-Renault | 83 | +14.920 | 1 | 6 |
3 | 5 | Деймон Гілл | Williams-Renault | 83 | +48.333 | 2 | 4 |
4 | 28 | Герхард Бергер | Ferrari | 82 | +1 коло | 5 | 3 |
5 | 27 | Жан Алезі | Ferrari | 82 | +1 коло | 4 | 2 |
6 | 2 | Джонні Герберт | Benetton-Renault | 82 | +1 коло | 7 | 1 |
7 | 30 | Гайнц-Гаральд Френтцен | Sauber-Ford | 82 | +1 коло | 8 | |
8 | 26 | Олів'є Паніс | Ligier-Mugen-Honda | 81 | +2 кола | 9 | |
9 | 7 | Марк Бланделл | McLaren-Mercedes | 81 | +2 кола | 10 | |
10 | 8 | Ян Магнуссен | McLaren-Mercedes | 81 | +2 кола | 12 | |
11 | 15 | Едді Ірвайн | Jordan-Peugeot | 81 | +2 кола | 6 | |
12 | 4 | Міка Сало | Tyrrell-Yamaha | 80 | +3 кола | 18 | |
13 | 23 | Педро Ламі | Minardi-Ford | 80 | +3 кола | 14 | |
14 | 3 | Укіо Катаяма | Tyrrell-Yamaha | 80 | +3 кола | 17 | |
15 | 24 | Лука Бадоер | Minardi-Ford | 80 | +3 кола | 16 | |
16 | 22 | Роберто Морено | Forti-Ford | 78 | +5 кіл | 22 | |
17 | 21 | Педру Паулу Дініс | Forti-Ford | 77 | +6 кіл | 21 | |
Схід | 14 | Рубенс Барікелло | Jordan-Peugeot | 67 | Електрика | 11 | |
Схід | 9 | Джанні Морбіделлі | Footwork-Hart | 63 | Двигун | 19 | |
Схід | 10 | Такі Іноуе | Footwork-Hart | 38 | Електрика | 20 | |
Схід | 17 | Андреа Монтерміні | Pacific-Ford | 14 | Коробка передач | 23 | |
Схід | 25 | Агурі Судзукі | Ligier-Mugen-Honda | 10 | Виліт | 13 | |
Схід | 29 | Жан-Кристоф Буйон | Sauber-Ford | 7 | Виліт | 15 | |
Схід | 16 | Бертран Гашо | Pacific-Ford | 2 | Коробка передач | 24 | |
Джерело:[2] |
Положення в чемпіонаті після Гран-прі
|
|
- Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.
Примітки
- Henry, Alan (December 1995) [1995]. 1995 Grands Prix: Pacific Grand Prix. Autocourse 1995–96. Hazleton Publishing. с. 214–215. ISBN 1-874557-36-5.
- 1995 Pacific Grand Prix. The Official Formula 1 Website. Процитовано 25 квітня 2008.
- Schumacher is World Champion. GrandPrix.com. Inside F1. 23 жовтня 1995. Процитовано 1 березня 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.