Список чемпіонів Формули-1

Титул чемпіона світу з автоперегонів у класі «Формула-1» присуджується Міжнародною автомобільною федерацією (Fédération Internationale de l'Automobile — FIA) найвдалішому гонщику «Формули-1», який набрав найбільшу кількість очок за підсумками Гран-прі, що були проведені. За регламентом, якщо двоє або більше пілотів набрали однакову кількість очок за всі залікові етапи чемпіонату світу, то переможцем визнається спортсмен, який виграв найбільшу кількість гран-прі у сезоні. Якщо і кількість перемог однакова, то беруть до уваги кількість других місць, третіх і т. д. Перший чемпіонат проведений 1950 року і виграв його «Ніно» Фаріна (Emilio Giuseppe «Nino» Farina). Першим гонщиком, який виграв декілька чемпіонських титулів, став Альберто Аскарі (перемоги у 1952 і 1953 роках).

FIA офіційно не оголошує чемпіона світу до закінчення чемпіонату, однак, практично прийнято вважати, що чемпіон визначився, коли інші гонщики навіть теоретично не можуть набрати більше очок, ніж даний пілот. Чемпіон визначався у фінальних перегонах сезону у 26 сезонах з 61 проведених. Найраніше чемпіон став відомим у 2002 році, коли Міхаель Шумахер виграв чемпіонат за 6 етапів до його закінчення.

Усього 34 гонщики вигравало чемпіонат, при цьому Міхаель Шумахер та Льюїс Гамільтон є рекордсменами — вони вигравали титул 7 разів. Шумахер також є рекордсменом за кількістю титулів, виграних поспіль — 5 разів (з 2000 по 2004 рік). Наразі чинним чемпіоном світу є Макс Ферстаппен, який виграв свій титул у 2021 році.

За сезонами
Хуан Мануель Фанхіо, п'ятиразовий чемпіон світу.
Джим Кларк, дворазовий чемпіон світу, легенда 60-х.
Грем Хілл, дворазовий чемпіон світу, батько Деймона Хілла, чемпіона 1996 року.
Йохен Ріндт, єдиний пілот Формули-1, який став чемпіоном посмертно.
Бразильський «чарівник», Айртон Сенна, триразовий чемпіон світу.
Міхаель Шумахер, семиразовий чемпіон світу.
Сезон Чемпіон Команда пілота Двигун Шини Поули Перемоги Подіуми Найшвидші кола Очок Оформлення
чемпіонства		 Відрив у очках
1950 Ніно Фаріна Альфа Ромео Альфа Ромео P 2 3 3 3 30 Етап 7 з 7 3
1951 Хуан Мануель Фанхіо Альфа Ромео Альфа Ромео P 4 3[1] 5 5 31 Етап 8 з 8 6
1952 Альберто Аскарі Феррарі Феррарі F

P

5 6 6 6 36 Етап 6 з 8 12
1953 Альберто Аскарі Феррарі Феррарі P 6 5 5 4 34.5 Етап 8 з 9 6.5
1954 Хуан Мануель Фанхіо Мазераті[2] Мазераті P 5 6 7 3 42 Етап 7 з 9 16.86
Мерседес[2] Мерседес C
1955 Хуан Мануель Фанхіо Мерседес Мерседес C 3 4 5 3 40 Етап 6 з 7 16.5
1956 Хуан Мануель Фанхіо Феррарі Феррарі E 6 3[3] 5[4] 4 30 Етап 8 з 8 3
1957 Хуан Мануель Фанхіо Мазераті Мазераті P 4 4 6 2 40 Етап 6 з 8 15
1958 Майк Хоторн Феррарі Феррарі E 4 1 7 5 42 Етап 11 з 11 1
1959 Джек Бребем Купер* Клімакс D 1 2 5 1 31 Етап 9 з 9 4
1960 Джек Бребем Купер* Клімакс D 3 5 5 3 43 Етап 8 з 10 9
1961 Філ Хілл Феррарі* Феррарі D 5 2 6 2 34 Етап 7[5] з 8 1
1962 Грем Хілл БРМ* БРМ D 1 4 6 3 42 Етап 9 з 9 12
1963 Джим Кларк Лотус* Клімакс D 7 7 9 6 54 Етап 7 з 10 21
1964 Джон Сертіс[6] Феррарі* Феррарі D 2 2 6 2 40 Етап 10 з 10 1
1965 Джим Кларк Лотус* Клімакс D 6 6 6 6 54 Етап 7 з 10 14
1966 Джек Бребем Бребгем* Репко G 3 4 5 1 42 Етап 7 з 9 14
1967 Денні Хальм Бребгем* Репко G 0 2 8 2 51 Етап 11 з 11 5
1968 Грем Хілл Лотус* Форд F 2 3 6 0 48 Етап 12 з 12 12
1969 Джекі Стюарт Матра* Форд D 2 6 7 5 63 Етап 8 з 11 26
1970 Йохен Ріндт Лотус* Форд F 3 5 5 1 45 Етап 12[7] з 13 5
1971 Джекі Стюарт Тірелл* Форд G 6 6 7 3 62 Етап 8 з 11 29
1972 Емерсон Фіттіпальді Лотус* Форд F 3 5 8 0 61 Етап 10 з 12 16
1973 Джекі Стюарт Тірелл Форд G 3 5 8 1 71 Етап 13 з 15 16
1974 Емерсон Фіттіпальді Макларен* Форд G 2 3 7 0 55 Етап 15 з 15 3
1975 Нікі Лауда Феррарі* Феррарі G 9 5 8 2 64.5 Етап 13 з 14 19.5
1976 Джеймс Хант Макларен Форд G 8 6 8 2 69 Етап 16 з 16 1
1977 Нікі Лауда Феррарі* Феррарі G 2 3 10 3 72 Етап 15 з 17 17
1978 Маріо Андретті Лотус* Форд G 8 6 7 3 64 Етап 14[8] з 16 13
1979 Джоді Шектер Феррарі* Феррарі M 1 3 6 0 51 Етап 13 з 15 4
1980 Ален Джонс Вільямс* Форд G 3 5 10 5 67 Етап 13 з 14 13
1981 Нельсон Піке Бребгем Форд M 4 3 7 1 50 Етап 15 з 15 1
1982 Кеке Росберг Вільямс Форд G 1 1 6 0 44 Етап 16 з 16 5
1983 Нельсон Піке Бребгем БМВ M 1 3 8 4 59 Етап 15 з 15 2
1984 Нікі Лауда Макларен* ТАҐ M 0 5 9 5 72 Етап 16 з 16 0.5
1985 Ален Прост Макларен* ТАҐ G 2 5 11 5 73 Етап 14 з 16 20
1986 Ален Прост Макларен ТАҐ G 1 4 11 2 72 Етап 16 з 16 2
1987 Нельсон Піке Вільямс* Хонда G 4 3 11 4 73 Етап 15 з 16 12
1988 Айртон Сенна Макларен* Хонда G 13 8 11 3 90 Етап 15 з 16 3
1989 Ален Прост Макларен* Хонда G 2 4 11 5 76 Етап 15[9] з 16 16
1990 Айртон Сенна Макларен* Хонда G 10 6 11 2 78 Етап 15 з 16 7
1991 Айртон Сенна Макларен* Хонда G 8 7 12 2 96 Етап 15 з 16 24
1992 Найджел Менселл Вільямс* Рено G 14 9 12 8 108 Етап 11 з 16 52
1993 Ален Прост Вільямс* Рено G 13 7 12 6 99 Етап 14 з 16 26
1994 Міхаель Шумахер Бенеттон Форд G 6 8 10 8 92 Етап 16 з 16 1
1995 Міхаель Шумахер Бенеттон* Рено G 4 9 11 8 102 Етап 15 з 17 33
1996 Деймон Хілл[10] Вільямс* Рено G 9 8 10 5 97 Етап 16 з 16 19
1997 Жак Вільньов Вільямс* Рено G 10 7 8 3 81 Етап 17 з 17 39[11]
1998 Міка Хаккінен Макларен* Мерседес B 9 8 11 6 100 Етап 16 з 16 14
1999 Міка Хаккінен Макларен Мерседес B 11 5 10 6 76 Етап 16 з 16 2
2000 Міхаель Шумахер Феррарі* Феррарі B 9 9 12 2 108 Етап 16 з 17 19
2001 Міхаель Шумахер Феррарі* Феррарі B 11 9 14 3 123 Етап 13 з 17 58
2002 Міхаель Шумахер Феррарі* Феррарі B 7 11 17 7 144 Етап 11 з 17 67
2003 Міхаель Шумахер Феррарі* Феррарі B 5 6 8 5 93 Етап 16 з 16 2
2004 Міхаель Шумахер Феррарі* Феррарі B 8 13 15 10 148 Етап 14 з 18 34
2005 Фернандо Алонсо Рено* Рено M 6 7 15 2 133 Етап 17 з 19 21
2006 Фернандо Алонсо Рено* Рено M 6 7 14 5 134 Етап 18 з 18 13
2007 Кімі Ряйкконен Феррарі* Феррарі B 3 6 12 6 110 Етап 17 з 17 1[12]
2008 Льюїс Гамільтон Макларен Мерседес B 7 5 10 1 98 Етап 18 з 18 1
2009 Дженсон Баттон Браун* Мерседес B 4 6 9 2 95 Етап 16 з 17 11
2010 Себастьян Феттель Ред Булл* Рено B 10 5 10 3 256 Етап 19 з 19 4
2011 Себастьян Феттель Ред Булл* Рено P 15 11 17 3 392 Етап 15 з 19 122
2012 Себастьян Феттель Ред Булл* Рено P 6 5 10 6 281 Етап 20 з 20 3
2013 Себастьян Феттель Ред Булл* Рено P 9 13 16 7 397 Етап 16 з 19 155
2014 Льюїс Гамільтон Мерседес* Мерседес P 7 11 16 7 384 Етап 19 з 19 67
2015 Льюїс Гамільтон Мерседес* Мерседес P 10 10 17 8 381 Етап 16 з 19 59
2016 Ніко Росберг Мерседес* Мерседес P 8 9 16 6 385 Етап 21 з 21 5
2017 Льюїс Гамільтон Мерседес* Мерседес P 11 9 13 7 363 Етап 18 з 20 46
2018 Льюїс Гамільтон Мерседес* Мерседес P 11 11 17 3 408 Етап 19 з 21 88
2019 Льюїс Гамільтон Мерседес* Мерседес P 5 11 17 6 413 Етап 19 з 21 87
2020 Льюїс Гамільтон Мерседес* Мерседес P 10 11 14 6 347 Етап 14 з 17 124
2021 Макс Ферстаппен Red Bull Honda P 10 10 18 6 395.5 Етап 22 з 22 8
Сезон Чемпіон Команда пілота Двигун Шини Поули Перемоги Подіуми Найшвидші кола Очок Оформлення
чемпіонства		 Відрив у очках

Примітки
* Команди, які виграли також і Кубок конструкторів (розігрується з 1958).
  1. Фанхіо розділив перемогу у Гран-прі Франції 1951 року з Луїджі Фаджіолі.
  2. Фанхіо у 1954 році виступав за дві команди: у Гран-прі Аргентини та Бельгії — за «Мазераті», а потім — за «Мерседес».
  3. Фанхіо розділив перемогу у Гран-прі Аргентини 1956 року з Луїджі Муссо.
  4. Фанхіо розділив друге місце у Гран-прі Монако та Гран-прі Італії 1956 року з Пітером Коллінзом.
  5. Філ Хілл виграв чемпіонство на Гран-прі Італії 1961 року після того, як загинув у результаті аварії його партнер по команді, Вольфганг фон Тріпс, який лідирував до цього у чемпіонаті.
  6. Сертіс став першим пілотом, який став чемпіоном світу як у Формулі-1, так і у мотогонках (до цього він завоював 7 титулів у мотогонках як у класі 350 куб.см, так і у класі 500 куб.см).
  7. Ріндт загинув на Гран-прі Італії 1970 року, але ніхто не зміг наздогнати його у гран-прі, що залишились. Остаточно недосяжним він став за одне гран-прі до кінця чемпіонату. Це перший (і єдиний) випадок, коли чемпіоном гонщик став посмертно.
  8. Андретті став чемпіоном після того, як його партнер по команді, Ронні Петерсен, помер після операції, яка стала результатом аварії на Гран-прі Італії 1978 року.
  9. Айртон Сенна виграв Гран-прі Японії 1989 року, але був дискваліфікований через те, що скористався допомогою маршалів, які допомогли йому повернутися у перегони. «Макларен» подав апеляцію, але вона не була ухвалена, що дозволило стати чемпіоном Алену Просту.
  10. Деймон Хілл — це син Грема Хілла, який ставав чемпіоном у 1962 та 1968 роках. Це перша пара батько-син в історії Формули-1, в якій обидва стали чемпіонами.
  11. Міхаель Шумахер набрав 78 очок протягом сезону 1997 року, тільки на 3 очка менше ніж Жак Вільнев. Але Шумахер був дискваліфікований з чемпіонату після останнього гран-прі, що збільшило перевагу чемпіона над другим призером до 39 очок.
  12. Кімі Ряйкконен виграв 1 очко у обох пілотів «Макларену»: Льюїса Гамільтона та Фернандо Алонсо.

За кількістю чемпіонських титулів
Нельсон Піке, триразовий чемпіон світу, за кермом Brabham BT54, 1985 рік.
Фернандо Алонсо, дворазовий чемпіон світу за кермом Renault R26, 2006 рік.
Чемпіон Всього Сезони
Міхаель Шумахер 7 1994, 1995, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004
Льюїс Гамільтон 2008, 2014, 2015, 2017, 2018, 2019, 2020
Хуан Мануель Фанхіо 5 1951, 1954, 1955, 1956, 1957
Ален Прост 4 1985, 1986, 1989, 1993
Себастьян Феттель 2010, 2011, 2012, 2013
Джек Бребем 3 1959, 1960, 1966
Джекі Стюарт 1969, 1971, 1973
Нікі Лауда 1975, 1977, 1984
Нельсон Піке 1981, 1983, 1987
Айртон Сенна 1988, 1990, 1991
Альберто Аскарі 2 1952, 1953
Джим Кларк 1963, 1965
Грем Хілл 1962, 1968
Емерсон Фіттіпальді 1972, 1974
Міка Хаккінен 1998, 1999
Фернандо Алонсо 2005, 2006
Ніно Фаріна 1 1950
Майк Хоторн 1958
Філ Хілл 1961
Джон Сертіс 1964
Денні Гальм 1967
Йохен Ріндт 1970
Джеймс Гант 1976
Маріо Андретті 1978
Джоді Шектер 1979
Алан Джонс 1980
Кеке Росберг 1982
Найджел Менселл 1992
Деймон Гілл 1996
Жак Вільнев 1997
Кімі Ряйкконен 2007
Дженсон Баттон 2009
Ніко Росберг 2016
Макс Ферстаппен 2021

За громадянством
Найбільш успішнішим серед усіх пілотів з Великої Британії є Джекі Стюарт, який тричі вигравав чемпіонат світу. 1969 рік, за кермом Matra MS80.
Країна Чемпіонів Титулів
 Велика Британія 10 20
 Німеччина 3 12
 Бразилія 3 8
 Аргентина 1 5
 Фінляндія 3 4
 Австралія 2 4
 Австрія 2 4
 Франція 1 4
 Італія 2 3
 США 2 2
 Іспанія 1 2
 Нова Зеландія 1 1
 Канада 1 1
 Південна Африка 1 1
 Нідерланди 1 1

За командами
«Феррарі» — найуспішніша стайня чемпіонату за всю історію його проведення. За кермом Ferrari F2007 на Гран-прі Бельгії 2007 року останній чемпіон стайні —Кімі Ряйкконен.
Команда Титулів
Феррарі 15
Макларен 12
Мерседес* 9
Вільямс 7
Лотус 6
Ред Булл 5
Бребгем 4
Купер 2
Рено
Бенеттон
Альфа Ромео
Тірелл
Мазераті*
БРМ 1
Матра
Браун

Команди, що виділені жирним шрифтом, беруть участь у чемпіонаті донині.

*Фанхіо у 1954 році виступав за дві команди: у Гран-прі Аргентини та Бельгії — за «Мазераті», а потім — за «Мерседес». Це чемпіонство зараховано обом командам.

За виробниками двигунів
Двигун Ford Cosworth DFV на боліді Ligier JS11 — один з найкращих двигунів в історії Формули-1. З деякими модифікаціями цей двигун дозволяв командам вигравати на Гран-прі протягом 17 років.
Виробник двигунів Титулів
Феррарі 15
Форд 13
Мерседес 13
Рено 11
Хонда 6
Клімакс 4
ТАҐ 3
Альфа Ромео 2
Мазераті
Репко
БМВ 1
БРМ

Виробники двигунів, що виділені жирним шрифтом, беруть участь у чемпіонаті донині.

За виробниками шин
«Професор» Ален Прост, чотириразовий чемпіон світу, всі свої титули здобув, змагаючись на шинах Goodyear. За кермом Ferrari 641, 1990 рік.
Виробник Країна Титулів
G Goodyear Сполучені Штати 24
P Pirelli Італія 12*  **
B Bridgestone Японія 11
D Dunlop Велика Британія 8
M Michelin Франція 6
F Firestone Сполучені Штати 4**
C Continental Німеччина 2*
E Englebert Бельгія 2

*Фанхіо у 1954 році виступав за дві команди: у Гран-прі Аргентини та Бельгії — за «Мазераті» на шинах Pirelli, а потім — за «Мерседес» на шинах Continental. Це чемпіонство зараховано обом виробникам шин.

**У сезоні 1952 року Альберто Аскарі виступав за команду Феррарі на шинах Pirelli, але на перегонах Інді 500 машина була у гумі Firestone. І хоча на Інді 500 Аскарі не набрав жодного очка — чемпіонство зараховано обом виробникам шин.

Рекорди

Наймолодші чемпіони
Нікі Лауда, триразовий чемпіон світу, входить до числа як наймолодших, так і найстаріших чемпіонів Формули-1. За кермом Ferrari 312T2, 1976 рік.
Чемпіон Вік Сезон
1 Себастьян Феттель* 23 роки, 133 дня 2010
2 Льюїс Хемілтон 23 роки, 299 днів 2008
3 Фернандо Алонсо 24 роки, 58 днів 2005
4 Макс Ферстаппен 24 роки, 73 днів 2021
5 Емерсон Фіттіпальді 25 років, 273 дня 1972
6 Міхаель Шумахер 25 років, 314 днів 1994
7 Нікі Лауда 26 років, 197 днів 1975
8 Жак Вільнев 26 років, 200 днів 1997
9 Джим Кларк 27 років, 188 днів 1963
10 Кімі Ряйкконен 28 років, 4 дня 2007

Жирним шрифтом відзначено пілотів, які брали участь у Чемпіонаті 2021 року.

* Себастьян Феттель є наймолодшим дворазовим та триразовим чемпіоном світу.

Найстаріші чемпіони світу
Джек Бребгем, триразовий чемпіон світу, один із найстаріших чемпіонів. Останній свій титул виграв, виступаючи за свою стайню, що носила його ж ім'я. За кермом Brabham BT11, 1965 рік.
Чемпіон Вік Сезон
1 Хуан Мануель Фанхіо 46 років, 41 день 1957
2 Ніно Фаріна 43 роки, 308 днів 1950
3 Джек Бребем 40 років, 155 днів 1966
4 Грем Хілл 39 років, 262 дня 1968
5 Найджел Менселл 39 років, 8 днів 1992
6 Ален Прост 38 років, 214 днів 1993
7 Маріо Андретті 38 років, 193 дня 1978
8 Деймон Гілл 36 років, 26 днів 1996
9 Льюїс Гамільтон 35 років, 313 днів 2020
10 Нікі Лауда 35 років, 242 дня 1984

Жирним шрифтом відзначено пілотів, які беруть участь у Чемпіонаті 2020 року.

Міхаель Шумахер — володар більшості персональних рекордів у Формулі-1.

Серії перемог у чемпіонатах
Титулів
поспіль		 Чемпіон Сезони
5 Міхаель Шумахер 2000, 2001, 2002, 2003, 2004
4 Хуан Мануель Фанхіо 1954, 1955, 1956, 1957
Себастьян Феттель 2010, 2011, 2012, 2013
Льюїс Гамільтон 2017, 2018, 2019, 2020
2 Альберто Аскарі 1952, 1953
Джек Бребем 1959, 1960
Ален Прост 1985, 1986
Айртон Сенна 1990, 1991
Міхаель Шумахер 1994, 1995
Міка Хаккінен 1998, 1999
Фернандо Алонсо 2005, 2006
Льюїс Гамільтон 2014, 2015

Жирним шрифтом відзначено пілотів, які беруть участь у Чемпіонаті 2020 року.

Джерела
  • http://www.formula1.com/results/season/ Статистичні дані на офіційному сайті www.formula1.com (англійською мовою)
  • http://wildsoft.ru/ Інтернет-енциклопедія про Формулу-1 (російською мовою)
  • «Формула-1. Полная иллюстрированная энциклопедия автогонок Гран-при», Росмэн, 2001, ISBN 5-8451-0437-8

Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.