Франтішек Цейнар

Розпочав судити футбольні матчі у 1912 році[1]. В 1918 році обслуговував фінальний матч Середньочеського кубку між «Славією» в «Спартою» (1:4)[2]. Також судив скандальний фінал кубку між цими ж командами у 1928 році. Матч був перерваний на 35-й хвилині матчу. Цейнар призначив пенальті за порушення проти Їндржиха Шолтиса з боку Антоніна Пернера. Одинадцятиметровий мав виконувати Франтішек Свобода, але капітан «Спарти» Карел Пешек, на знак протесту проти рішення судді, сів на м'яч і не дозволив здійснити удар. Після чого вивів команду з поля. Незважаючи на високий міжнародний авторитет Цейнара, чеський футбольний союз став на сторону «Спарти» з формулюванням, що арбітр не вжив усіх необхідних заходів для продовження гри, і призначив догравання матчу на липень. Після цього інциденту чехословацькі арбітри часто бойкотували дербі між «Спартою» і «Славією», через що федерації доводилось запрошувати на матчі суддів з німецької і єврейської футбольних асоціацій, що діяли на території Чехословаччини[3].

У професіональній футбольній лізі Чехословаччини Цейнар з 1925 по 1935 рік відсудив 22 матчі[1]. Обслуговував 7 поєдинків престижного міжнародного клубного турніру — кубка Мітропи у 1929—1935 роках[4]. Серед них фінальний матч кубка Мітропи 1933 між «Аустрією» і «Амброзіаною-Інтер» (3:1)[5]. З 1919 року був редактором журналу «Футбольний суддя»[1].

Офіційні матчі на рівні національних збірних розпочав судити у 1923 році. До 1934 року провів 17 поєдинків, з яких 13 товариських матчів, два поєдинки кубка Центральної Європи, один матч чемпіонату Північної Європи і один матч відбору до чемпіонату світу 1934 між збірними Австрії і Болгарії (6:1)[6].

• Профіль на worldreferee (англ.)