Францевич Іван Микитович
Іва́н Мики́тович Фра́нцевич (* 1905, Полтава — † 1985, Київ) — радянський фізико-хімік і матеріалознавець. Засновник першого у світі академічного Інституту металокераміки і спеціальних сплавів, згодом Інститут проблем матеріалознавства, який має його ім'я. Академік АН України.
| Іван Микитович Францевич | |
|---|---|
 | |
| Народився |
3 серпня 1905 Полтава |
| Помер |
14 лютого 1985 (79 років) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | винахідник |
| Alma mater | Харківський університет |
| Галузь | фізична хімія, матеріалознавство |
| Заклад | Київський університет,Інститут проблем матеріалознавства |
| Звання | професор, академік НАН України |
| Відомі учні | О. М. Пилянкевич, Г. Г. Гнесін, М. Д. Глинчук, О. В. Курдюмов; Р. Ф. Войтович, В. О. Лавренко, Л. М. Ягупольська; Є. О. Жураковський, С. М. Зубкова, А. В. Бочко, В. В. Лукович; І. Д. Радомисельський, Д. М. Карпинос, М. Д. Смолін, Г. Г. Карюк, Л. Й. Тучинський, Ю. Л. Пилиповський, Г. І. Саввакін, Р. В. Мінакова |
| Членство | НАН України |
| Нагороди |
        |
Біографічні відомості
У 1929 році закінчив одночасно хімічний і фізико-математичний факультети Харківського інституту народної освіти (сьогодні Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), отримав спеціальність фізико-хіміка — металознавця.
У 1929—1941 роках працював в Українському науково-дослідному інституті металів, Інституті чорної металургії АН УРСР (з 1939 року — заступником директора).
Одночасно з 1930 р. викладав у Харківському університеті.
У 1934 році молодому вченому було надано звання професора фізичної хімії і він був обраний членом-кореспондентом АН УРСР.
У 1945—1957 роках Іван Микитович працював завідувачем кафедри Київського університету.
З 1952 по 1955 рік він керівник самостійної Лабораторії спеціальних сплавів АН УРСР, а з 1955 по 1964 — директор створеного на базі лабораторії Інституту металокераміки і спеціальних сплавів АН УРСР, що в 1964 році отримав назву Інституту проблем матеріалознавства.
З 1973 р. І. М. Францевич — завідувач відділу цього інституту.
Вже у віці 29 років Івану Микитовичу було надано звання професора фізичної хімії і тоді ж його обрали членом-кореспондентом АН УРСР.
Дійсний член АН УРСР (з 1961).
Францевич Леонід Іванович (*3 жовтня 1935) — син, член-кореспондент НАН України.
Праці
Наукові праці Францевича присвячені створенню матеріалів, що відзначаються високою вогнетривкістю електроерозійною стійкістю, міцністю та зносостійкістю, і призначених для праці в особливо складних умовах.
Одержані вченим результати досліджень узагальнені та викладені більш як у 600 наукових статей, опублікованих у провідних вітчизняних та закордонних журналах і у 20 монографіях, зафіксовані у кількох десятках авторських свідоцтв на винаходи і 14 патентах, що досі не втратили свого значення.
Проблематика досліджень
Іван Францевич зробив внесок у дослідження багатьох актуальних проблем сучасного матеріалознавства, який став основою для створення цілої низки нових технологій і матеріалів, що їх гостро потребували різні галузі промисловості.
Нагороди
Див. також
Джерела та література
- Денисенко Г. Францевич Іван Микитович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 326. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Вісник НАН України. — 2005. — N 10.