Франциск Сільвій

Франци́ск Сі́львій (15 березня 1614, Ганау, Німеччина — 15 листопада 1672, Лейден, Нідерланди) — лікар, фізіолог, анатом і хімік, якого вважають одним з засновників так званої «ятрохімічної» школи медицини, що вважала, що всі явища життя і хвороб базуються на хімічних реакціях. Його роздуми допомогли зрушити медицину з містичної теорії на раціональне застосування універсальних законів фізики і хімії.

Франциск Сільвій
лат. Franciscus Sylvius
Народився 15 березня 1614(1614-03-15)[1]
Ганау, Майн-Кінціг, Дармштадт, Гессен, Німеччина[2]
Помер 19 листопада 1672(1672-11-19) (58 років)
Лейден, Голландія, Голландська республіка
Країна  Нідерланди
Місце проживання Голландія
Діяльність колекціонер мистецтва, лікар, анатом, професор, хімік, викладач університету, натураліст
Галузь медицина, анатомія, хімія і фізіологія
Alma mater Седанська академія, Лейденський університет і Базельський університет
Науковий керівник Adolphus Vorstiusd[3]
Вчителі Adolphus Vorstiusd і Emmanuel Stupanusd[4]
Відомі учні Rudolf Wilhelm Craused[4], Еренфрід Вальтер Чирнгауз[4], Frederick Dekkersd[4], Johann von Flammerdinged[4], Florentius Schuyld[4], Robert Sibbaldd[4] і Lucas Schachtd[4]
Знання мов латина
Заклад Лейденський університет і Лейденський університет[5]
Посада rector magnificus of Leiden Universityd

Сільвій заснував свою медичну систему на відкритті кровообігу англійським анатомом Вільямом Гарвеєм і тримав її в межах загальної структури гуморальних теорій грецький лікаря Клавдія Галена, Сільвій відчував, що найголовніші процеси нормального і патологічного стану відбуваються в крові і що хвороби потрібно пояснювати і розглядати з позиції хімії. Визнаючи існування солей у живій речовині, Сільвій стверджував, що вони є результатом взаємодії кислот і основ; тому, він постулював, що хімічна нестійкість відбувається через надлишок кислот (ацидоз) чи надлишку основ (лугів) (алкалоз) у крові і винайшов ліки, що нейтралізували це.

1671 року опублікував свою основну працю «Praxeos medicae idea nova» (Нові ідеї медичної практики).

Професор медицини в Лейденському Університеті (1658—72), Сільвій був одним з найвидатніших викладачів Європи.

Посилання

Примітки
  1. Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120377276 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Математична генеалогія — 1997.
  4. Математична генеалогія — 1997.
  5. Leidse Hoogleraren
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.