Франц Ніссль
Франц Ніссль (9 вересня 1860, Франкенталь — 11 серпня 1919, Мюнхен) — німецький невропатолог і психіатр XIX сторіччя.
Франц Нісль | |
---|---|
нім. Franz Nissl | |
![]() | |
Народився |
9 вересня 1860 Франкенталь (Пфальц) |
Помер |
11 серпня 1919 (58 років) Мюнхен |
Країна |
![]() |
Діяльність | невролог, нейронауковець, психіатр, викладач університету |
Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
Галузь | психіатрія |
Заклад | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
Ступінь | професор Гейдельберзького університету |
Вчителі | Bernhard von Guddend і Алоїз Альцгеймер |
Відомі учні | Otto Ranked і Карл Ясперс |
Членство | Гайдельберзька академія наук і Гайдельберзька академія наук |
Батько | Georg Joseph Michael Theodor Nissld |
Автограф |
![]() |
![]() |
Відомий своїм методом забарвлення нервових волокон (метод Ніссля), винайдений ним іще у студентські роки, та відкритою ним хроматофільною субстанцією в тілі та дендритах нейронів (субстанція Ніссля).
Здобув відомість вивченням мозкової речовини, будови нейронів, змін глії, елементів крові та кровоносних судин. Головна заслуга Ф. Ніссля — співвідношення фактів будови та морфологічних змін із нервовою та психіатричною патологією.
Ввів люмбальну пункцію спинного мозку, винайдену Генріхом Квінке, в широке застосування в неврології, за що отримав прізвисько «Великий пунктатор» (лат. Punctator Maximus).
Наприкінці XIX сторіччя був особистим лікарем баварського короля Оттона. З 1904 року — професор Гейдельберзького університету і завідувач кафедри. У роки Першої світової війни начальник великого військового шпиталю. З 1918 року працював у Мюнхені.
Найближчий друг та співавтор Алоїза Альцгеймера.
Франць Ніссль мав почуття гумору. Дуже любив сучасну йому музику.
Джерела
- August W. Holldorf. Nissl, Franz. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1999, Band 19, S. 290 f. (Digitalisat).
- Karl Jaspers: Philosophische Autobiographie. Erweiterte Neuausgabe. (Serie Piper; Bd. 150). Piper, München 1977, 2. Auflage 1984, ISBN 3-492-00450-4, S. 17-31.