Франческо Альґаротті
Франче́ско Альґаротті, граф (італ. Francesco Algarotti; *11 грудня 1712, Венеція — 3 травня 1764, Піза) — італійський учений, письменник, політичний діяч, філософ і знавець мистецтва, видатний представник доби Просвітництва.
Франческо Альґаротті | |
---|---|
Народився |
11 грудня 1712[1][2][…] Венеція, Венеційська республіка[3][4] |
Помер |
3 травня 1764[1][2][…] (51 рік), 3 березня 1764[4] (51 рік) або 1764[5] Піза, Тоскана, Італія[6][3] ·туберкульоз |
Поховання |
|
Країна | Венеційська республіка |
Діяльність | філософ, мистецтвознавець, фізик, письменник, поет, камергер, художній критик, математик |
Галузь | філософія |
Alma mater | Римський університет ла Сапієнца і Болонський університет |
Знання мов | італійська[2][3] |
Членство | Лондонське королівське товариство і Прусська академія наук |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився у Венеції у родині заможного торговця. Навчався спочатку у Римі (протягом року), потім у Болоньї. Вивчав природничі науки і математику.
У віці 29 років (1732) поїхав до Парижа, де заприятелював з Вольтером, який називав його «любим падуйським лебідем» (фр. cher cygne de Padoue); там же написав свою працю з оптики «Ньютонізм для дам» (італ. Neutonianismo per le dame).
У 1739 році Франческо Альґаротті здійснив поїздку з Англії до Російської імперії, під час якої написав «Листи про Росію» (інакше «Подорожі по Росії»).
Повернувшись з Росії, у 1740 році зблизився з Фрідріхом, королем Пруссії, від якого отримав титул графа. Був також радником польського короля Августа III.
У 1754 році, по сімох років перебування наїздами то в Берліні, то в Дрездені, повернувся до Італії, де жив у Венеції, а пізніше — в Пізі, де він помер 3 травня 1764 року (дотепер збереглася його розкішна усипальниця).
Творча спадщина
Франческо Альґаротті — автор численних творів з різних галузей знань — від встрономії до історії.
Основним твором вважаються «Роздуми про вишукані мистецтва» (італ. Saggi sopra le belle art). Серед інших творів — поеми, есеї про малювання, нотатки і кореспонденція.
Винятковий інтерес являють «Подорожі по Росії» (бл. 1739), де Альґаротті подав звіт про перебіг та наслідки Російсько-турецької війни 1735—1739 років, а також географічну, економічну, військово-політичну характеристику України, яка за Петра І була перетворена на «провінцію» Російської імперії.
Особливо відзначає Альґаротті роль козаків — «військової нації» у боротьбі за південно-українські землі, проти турецько-татарського панування.
«Листи» мали широкий розголос у Європі й не раз перевидавалися у Франції, Італії, Німеччині.
- Твори Альґаротті
- Viaggi di Russia. A cura de E.Bonora., Турин, 1979 (італ.)
- Кореспонденція з королем Пруссії Фрідріхом — на сайті Бібліотеки Трірського університету (фр.)
Примітки
- Bonora E. Dizionario Biografico degli Italiani — 1960. — Vol. 2.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 62. — ISBN 978-2-221-06888-5
- Dr. Constant v. Wurzbach Algarotti, Franz // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 1. — S. 13.
- Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119086395 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
Джерела
- Варварцев М. М. Альґаротті Франческо та його «Листи про Росію», ст. Енциклопедія історії України., Том 1., К.: «Наукова думка», 2003
- Haskell F. Patrons and Painters: Art and Society in Baroque Italy, глава 14, Yale University Press, 1980, стор. 347—360 (англ.)