Франьо Міклошич
Франьо (Франц) Мі́клошич (Миклосич[3], Мікльосіч[4]) (нім. Franz von Miklosich, 20 листопада 1813, Радомерщак — 7 березня 1891, Відень) — словенський, австрійський мовознавець. Вважається основоположником школи порівняльно-історичного вивчення граматики слов'янських мов, одним із найвизначніших представників славістики XIX століття. Вчитель Євгена Желехівського[5] та Степана Смаль-Стоцького[6].
Франьо Міклошич | |
---|---|
Франьо Міклошич | |
Псевдо | Миклосич, Франц Міклошич |
Народився |
20 листопада 1813 Радомерщак, Лютомер, Словенія[1] |
Помер |
7 березня 1891 (77 років) Відень, Австро-Угорщина[1] |
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
Підданство | Австрійська імперія → Австро-Угорщина |
Національність | словенець |
Діяльність | мовознавець, громадський діяч |
Відомий завдяки | мовознавець |
Alma mater | Ґрацький університет і Віденський університет |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Знання мов | словенська[2], албанська, румунська, ромська і сербохорватська |
Заклад | Віденський університет і Ґрацький університет |
Членство | Сербська академія наук і мистецтв, Сербське вчене товариствоd, Австрійська академія наук, Академія надписів та красного письменства, Петербурзька академія наук, Болгарська академія наук, Угорська академія наук і Прусська академія наук |
Суспільний стан | шляхта |
Титул | граф |
Посада | Посол до Австрійського райхстагуd |
Нагороди | |
Життєпис
Народився в селі Радомерщак поблизу Лютомера в Нижній Штирії, нині громада Лютомер, Помурський регіон, Словенія.
Навчався в гімназіях Вараждина, Марібора. Отримав ступінь доктора філософії в університеті Ґраца, де деякий час викладав; переїхав до Відня, став доктором юриспруденції. Незабаром повністю присвятив себе вивченню слов'янських мов. Працював у Віденській бібліотеці під керівництвом Ерне Копітара. Першою значною науковою працею Ф. Міклошича був коментар до «Порівняльної граматики…» Франца Боппа про зв'язки санскриту зі слов'янськими мовами.
1848 року ненадовго включився в політичне життя (голова віденського товариства «Словенія», співзасновник програми «Об'єднана Словенія», депутат верхньої палати австрійського парламенту). 1849 року став на чолі щойно створеної кафедри слов'янських мов Віденського університету. З 1851 року академік Віденської академії наук. У 1854-55 роках — ректор Віденського університету.
Фундаментальна праця Ф. Міклошича «Порівняльна граматика слов'янських мов» у 4 томах, опублікована в 1852-75 роках. Пізніше 1 і 3 томи були повністю перероблені, вийшли другим виданням відповідно у 1879 і 1876 роках. Крім слов'янських мов, досліджував романські, албанську, грецьку, циганську, брав участь у створенні літературної словенської мови.
З 1882 року у Віденському університеті учнем Франьо Міклошича був мовознавець, педагог, визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини Степан Смаль-Стоцький (1885 року той у нього габілітувався).
Контактував з українським церковним, громадсько-політичним діячем, одним із засновників Головної Руської Ради Михайлом Малиновським. Підтримав з Павелом Йозефом Шафариком Івана Борисикевича, Рудольфа Моха, Михайла Куземського, Івана Федоровича, Григорія Шашкевича, які протестували проти рішення Аґенора Ґолуховського (старшого) в 1859 році про введення латинської азбуки в українське письмо[7] (було скасоване 1861 року)[8].
Доробок
- Lexicon linguae Slovenicae veteris dialecti. — Vindobonae, 1850 (лат.)
- Vergleichende Grammatik der slavischen Sprachen. 1. Lautenlehre, Wien 1852 (1879); Stammbildungslehre, Wien 1875. 3. Wortbildungslehre, Wien 1876 4. Syntx, Wien 1868—1874 (нім.)
- Vergleichende Formenlehre der slavischen Sprachen. — Wien, 1856 (нім.)
- Die Sprache der Bulgaren in Siebenbrgen / / DAWW 8. — 1856. — S. 105—146 (нім.)
- Die Bildung der slavischen Personennamen, 1860 (нім.)
- Lexicon Palaeuslovenico-graeco-latinum, Vindobonae 1862 — 65 (нім.)
- Die Legende vom hl. Cyrillus. — Wien 1870 (нім.)
- Geschichte der Lautbezeichnung im Bulgarischen. — Wien, 1883 (нім.)
- Monumenta Serbica Spectantia Historiam Serbiae, Bosniae, Ragusii, 1858 (лат.)
- Etymologisches Wörterbuch der slavischen Sprachen. — Wien, 1886 (нім.)
- Über die Mundarten und Wanderungen der Zigeuner Europas, 12 частини. — 1872 — 80 (нім.)
Відзнаки
За працю, заслуги перед науковим товариством отримав титул графа, почесне громадянство міста Лютомера.
Примітки
- Миклошич Франц // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- [Славяньске товариство имени Миклосича. — Зміст ч. 2 «Правди»] // Zbruč.
- Сімович В. Наукова діяльність академіка Смаль-Стоцького // Діло. — 1938. — 15 вер.
- Желехівський Євген // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 2. — С. 667.
- Кисілевський К. Українознавчі праці акад. Степана Смаль-Стоцького // Записки НТШ. — 1960. — Т. CLXXII. — C. 28-69.
- Ігор Дуда. Ґолуховський Агенор // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 451
- Барна В., Паньків Є. Азбучна війна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 30. — ISBN 966-528-197-6.
Джерела
- О. Г. Міклошіч (Miklosich) Франьо // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 4. — С. 1574.
- Міклосич Франц // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 993. — 1000 екз.