Шашкевич Григорій

о. Григо́рій Шашке́вич (24 січня 1809, с. Сусолівка, нині Сосулівка 18 серпня 1888, Перемишль[1] або Львів[2]) — український галицький громадсько-політичний і церковний діяч, священик УГКЦ. Стрийко[3] (за іншими даними двоюрідний брат[джерело?]) Маркіяна Шашкевича.

о. Григорій Шашкевич
о. Григорій Шашкевич
Посол до Австрійського парламенту
10.07.1848  07.03.1849
Посол до Галицького сейму
1870  1876
заступник голови повітової ради Перемишльського повіту
1871  1873
член повітової ради Перемишльського повіту
1867  1875
Народився 24 січня 1809(1809-01-24)
Сусолівка, Королівство Галичини та Володимирії
Помер 18 серпня 1888(1888-08-18) (79 років)
Перемишль
Похований Головний цвинтар Перемишляd
Виборчий округ Монастириська, Перемишль Нижанковичі
Відомий як ректор греко-католицької духовної семінарії у Відні
Громадянство  Австрійська імперія Австро-Угорщина
Національність українець
Освіта Львівський національний університет імені Івана Франка
У шлюбі з Тереза Холодинська (†1848)
Діти син
Професія священик
Звання доктор теології
Релігія греко-католик

Біографія

Народився у сім'ї дяка 24 січня 1809 року в с. Сусолівка[2] (нині Сосулівка, Чортківський район, Тернопільська область, Україна). Батько Іван помер за два місяці до його народження сина, тому ним опікувався стрийко Роман Шашкевич — парох у селі Устечко.[3]

За сприяння стрийка Григорій навчався у головній школі[4] та гімназії при монастирі василіян у м. Бучач.[3] У 1831 році закінчив Львівську греко-католицьку духовну семінарію.[2] Вивчав теологію у Львівському університеті в 1827 —1831 рр.[5]

З 1833 року адміністратор парафії Чернелиця (тут часто зазнавав кривд від місцевого дідича Наполеона Рациборського[3]), з 1835 року парох Долішнього Угринова неподалік від Станиславова (нині Івано-Франківськ).

У 1848 році став співзасновником і заступником голови Станиславівської окружної руської ради — філії Головної Руської Ради у Львові; також послом до австрійського парламенту (посол Станиславівської округи, в тому числі від Монастириська, Бучача, мав вести переклади Олекси Заклинського виступів послів парламенту для руського народу[6]). Був послом у 1848—1849 роках[2]. Після вступу на престіл нового цісаря Франца Йозефа І 2 грудня 1848 року був у складі делегації руських послів на зустрічі з ним в Оломоуці.[7]

У 1848—1865 (1856[2]) роках був радником міністерства освіти у Відні, керував департаментом (референт) галицького шкільництва, був цензором шкільних підручників. Від 1852 року канонік, згодом архипресвітер капітули в Перемишлі. Від 1858 року ректор «Барбареуму» греко-католицької духовної семінарії у Відні.

Під час виборів до Галицького сейму 1867 р. (округ Любачів Чесанів, не вистачило 1-го голосу) було забраковано 17 голосів виборців через те, що виборці-селяни помилково проголосували за його опонента — Шишкевича.[8]

По поверненні до Галичини став послом до Галицького сейму (1870—1876 роки, округ Перемишль Нижанковичі; входив до «Руського клубу»[9]). Парох катедрального собору в Перемишлі, член Перемиської повітової ради (з 1867 року) і повітової управи. Почесний громадянин Коломиї, почесний член Ставропігійського інституту. Член-засновник Галицько-Руської матиці. Меценат Народного Дому.[10]

Помер 18 серпня 1888 року у м. Львів, був похований 21 серпня.[11]

Громадська діяльність

Григорій Шашкевич відомий як активний поборник національної незалежності українців, поділу Галичини на дві адміністративні провінції (українську і польську) за етнічною ознакою, пристрасний оборонець народної мови та противник москвофільської тенденції у письменстві, автор меморандуму, спрямованого проти проекту латинізації української писемності (1859).

Зібрав цінні документи до історії «Азбучної війни» в Галичині, які опублікував Іван Франко («Українсько-руський архів», том 8, 1912).

Був автором однієї з перших граматик української мови для народних шкіл (1862) і «Німецько-руської правничої термінології» (1851), виданої у Відні у співавторстві з Яковом Головацьким і Юрієм Вислобоцьким.

Примітки

  1. Ks. Grze­gorz Szaszkiewicz. Kurjer Lwowski. 1888, No 232, s. 4.(пол.)
  2. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 191.
  3. Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича — С. 631.
  4. у джерелі вказано, що в нормальній школі
  5. Kurzbiografie Szaszkewycz (Szaszkiewicz, Šaškevyč), Hryhoryj (Grzegorz, Gregor) Dr. theol. (1858)
  6. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. Ню Йорк Лондон Париж Сидней Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 46, 52-53.
  7. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. Ню Йорк Лондон Париж Сидней Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 53-54.
  8. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 20.
  9. Там само. — С. 107—108.
  10. Там само. — C. 191—192.
  11. Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича — С. 634.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.