Шашкевич Григорій
о. Григо́рій Шашке́вич (24 січня 1809, с. Сусолівка, нині Сосулівка — 18 серпня 1888, Перемишль[1] або Львів[2]) — український галицький громадсько-політичний і церковний діяч, священик УГКЦ. Стрийко[3] (за іншими даними двоюрідний брат[джерело?]) Маркіяна Шашкевича.
| о. Григорій Шашкевич | |
|---|---|
 о. Григорій Шашкевич | |
| Посол до Австрійського парламенту | |
| 10.07.1848 — 07.03.1849 | |
| Посол до Галицького сейму | |
| 1870 — 1876 | |
| заступник голови повітової ради Перемишльського повіту | |
| 1871 — 1873 | |
| член повітової ради Перемишльського повіту | |
| 1867 — 1875 | |
| Народився |
24 січня 1809 Сусолівка, Королівство Галичини та Володимирії |
| Помер |
18 серпня 1888 (79 років) Перемишль |
| Похований | Головний цвинтар Перемишляd |
| Виборчий округ | Монастириська, Перемишль — Нижанковичі |
| Відомий як | ректор греко-католицької духовної семінарії у Відні |
| Громадянство |
 Австрійська імперія → .svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Освіта | Львівський національний університет імені Івана Франка |
| У шлюбі з | Тереза Холодинська (†1848) |
| Діти | син |
| Професія | священик |
| Звання | доктор теології |
| Релігія | греко-католик |
Біографія
Народився у сім'ї дяка 24 січня 1809 року в с. Сусолівка[2] (нині Сосулівка, Чортківський район, Тернопільська область, Україна). Батько Іван помер за два місяці до його народження сина, тому ним опікувався стрийко Роман Шашкевич — парох у селі Устечко.[3]
За сприяння стрийка Григорій навчався у головній школі[4] та гімназії при монастирі василіян у м. Бучач.[3] У 1831 році закінчив Львівську греко-католицьку духовну семінарію.[2] Вивчав теологію у Львівському університеті в 1827 —1831 рр.[5]
З 1833 року адміністратор парафії Чернелиця (тут часто зазнавав кривд від місцевого дідича Наполеона Рациборського[3]), з 1835 року парох Долішнього Угринова неподалік від Станиславова (нині Івано-Франківськ).
У 1848 році став співзасновником і заступником голови Станиславівської окружної руської ради — філії Головної Руської Ради у Львові; також послом до австрійського парламенту (посол Станиславівської округи, в тому числі від Монастириська, Бучача, мав вести переклади Олекси Заклинського виступів послів парламенту для руського народу[6]). Був послом у 1848—1849 роках[2]. Після вступу на престіл нового цісаря Франца Йозефа І 2 грудня 1848 року був у складі делегації руських послів на зустрічі з ним в Оломоуці.[7]
У 1848—1865 (1856[2]) роках був радником міністерства освіти у Відні, керував департаментом (референт) галицького шкільництва, був цензором шкільних підручників. Від 1852 року — канонік, згодом архипресвітер капітули в Перемишлі. Від 1858 року — ректор «Барбареуму» — греко-католицької духовної семінарії у Відні.
Під час виборів до Галицького сейму 1867 р. (округ Любачів — Чесанів, не вистачило 1-го голосу) було забраковано 17 голосів виборців через те, що виборці-селяни помилково проголосували за його опонента — Шишкевича.[8]
По поверненні до Галичини став послом до Галицького сейму (1870—1876 роки, округ Перемишль — Нижанковичі; входив до «Руського клубу»[9]). Парох катедрального собору в Перемишлі, член Перемиської повітової ради (з 1867 року) і повітової управи. Почесний громадянин Коломиї, почесний член Ставропігійського інституту. Член-засновник Галицько-Руської матиці. Меценат Народного Дому.[10]
Помер 18 серпня 1888 року у м. Львів, був похований 21 серпня.[11]
Громадська діяльність
Григорій Шашкевич відомий як активний поборник національної незалежності українців, поділу Галичини на дві адміністративні провінції (українську і польську) за етнічною ознакою, пристрасний оборонець народної мови та противник москвофільської тенденції у письменстві, автор меморандуму, спрямованого проти проекту латинізації української писемності (1859).
Зібрав цінні документи до історії «Азбучної війни» в Галичині, які опублікував Іван Франко («Українсько-руський архів», том 8, 1912).
Був автором однієї з перших граматик української мови для народних шкіл (1862) і «Німецько-руської правничої термінології» (1851), виданої у Відні у співавторстві з Яковом Головацьким і Юрієм Вислобоцьким.
Примітки
- Ks. Grzegorz Szaszkiewicz. Kurjer Lwowski. 1888, No 232, s. 4.(пол.)
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 191.
- Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича… — С. 631.
- у джерелі вказано, що в нормальній школі
- Kurzbiografie Szaszkewycz (Szaszkiewicz, Šaškevyč), Hryhoryj (Grzegorz, Gregor) Dr. theol. (1858)
- Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 46, 52-53.
- Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 53-54.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 20.
- Там само. — С. 107—108.
- Там само. — C. 191—192.
- Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича… — С. 634.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 629—674.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня).
Посилання
- Шашкевич о. Григорій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2074. — 1000 екз.