Фрасибул

Фрасибул (дав.-гр. Θρασύβουλος, ?, Афіни — 388 до н. е., Памфілія), також Тразибул — афінський політичний діяч V ст. до н. е., кінця Пелопоннеської війни.

Фрасибул
Народився 440-ві до н. е.
Афіни, Греція
Помер 389 до н. е.
Аспендос, Serikd, Serik Districtd, Анталія, Туреччина
Країна Стародавні Афіни
Діяльність політик, військовослужбовець
Знання мов давньогрецька
Учасник Пелопоннеська війна і Коринфська війна
Посада стратег
Військове звання стратег

Син афінянина Лікона Стирійського (дав.-гр. ὁ Στειριεύς — із дема Стирія), відрізнявся енергією, підприємливістю і гарячою любов'ю до батьківщини. Демократ за переконаннями.

Біографія

411 до н. е. під час повстання демосу на острові Самосі проти олігархії чотирьохсот, в якому брали діяльну участь солдати афінського флоту, важливу роль відігравали триєрархи Фрасибул і Тразілл, що належали до числа новообраних стратегів[1]. У наступні роки Фрасибул служив під начальством Алківіада і відзначився в багатьох битвах, особливо при Геллеспонті. Фрасибул брав участь і в битві при Аргінуських островах як триєрарх. Коли йому та Терамену наказали врятувати потерпілих корабельну аварію, через бурю він не міг виконати цього наказу[2]. Як тільки в Афінах було встановлене правління Тридцяти тиранів (404 до н. е.), Фрасибула вигнанили з Афін.

Він відправився у Фіви, що стали головним притулком для афінських вигнанців. За сприяння фіванського уряду Фрасибул із 70 прихильниками восени 404 до н. е. перейшов кордон Аттики і зайняв прикордонну гірську фортецю Філу (сучасне передмістя Афін Філі). Сюди почали стікатися добровольці, число яких швидко зросло до 1 000 осіб. Із цим загоном він зайняв Пірей і знищив уряд тридцяти. Олігархи звернулися по допомогу до Спарти, але партія Павсанія взяла гору над партією Лісандра. Павсаній, посланий в Аттику на чолі Пелопоннеської союзної армії, вступив у переговори з Фрасибулом, і олігархи примирилися з демократами. Фрасибул повернувся до Афін зі своїми прихильниками і переконував своїх співгромадян у Народних зборах відновити колишній демократичний державний устрій, а також суворо триматися прийнятої клятвено амністії[3][4]

Під час Коринфською війни афіняни в 395 до н. е., за порадою Фрасибула, допомогли фіванцям. Наступного року Фрасибул командував військами в Беотії і під стінами Коринфа, але нічого примітного не вчинив. 389 до н. е. Фрасибул відплив до Геллеспонту, приєднав до Афін численні острови і міста, що знаходилися близько малоазійських і фракійських берегів (Херсонес Фракійський, Візантій, Калхедон тощо) і в значній мірі відновив колишню аттичну державу. У найважливіших військових пунктах були залишені афінські гарнізони; з усіх товарів, що провозяться через Босфор як в Чорне море, так і у зворотному напрямку, стягувалося мито в розмірі 10 % (δεκάτη). Крім того, Фрасибул ввів ще портове мито в розмірі 5 % (εικοστή) з вартості всіх товарів, що ввозяться або вивозяться у союзних містах.

Вороги Фрасибула, яких у нього і в Афінах, і серед союзників було чимало, скаржилися на збільшення податків, на насильницькі побори, зарозуміле, зверхнє ставлення, нарешті добилися його зміщення. Проти нього були підняті звинувачення в розтраті державного майна і в розграбуванні союзних міст; товариш його Ергокл, за переказом, робив Фрасибулу навіть пропозиції про зраду і відкладення. Проте, Фрасибул залишився на чолі флоту і продовжував збирати податки з малоазіатських міст. Його вбили 388 до н. е. під час експедиції проти Родоса жителями міста Аспенда на річці Еврімедонті в Памфілії, де солдати Фрасибула дозволяли собі різні безчинства. Смерть позбавила його від відповідальності перед судом, Ергокл зокрема був звинувачений і засуджений до смерті.[5][6].

Примітки
  1. Фукідід 8, 73
  2. Ксенофонт. Еллінська історія (Hellenica) 1, 6, 7.
  3. Ксенофонт. Еллінська історія 2, 4.
  4. Плутарх. Лісій. 21.
  5. Ксенофонт. Еллінська історія 3, 5. 4, 8, 25
  6. Діодор Сицилійський 14, 94

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.