Фролов Олександр Пилипович

Фролов Олександр Пилипович (24 серпня 1804 6 травня 1885) декабрист, підпоручик Пензенського піхотного полку. Мемуарист.

Фролов Олександр Пилипович
Фролов Олександр Пилипович, 1828 р. Акварельний портрет роботи Миколи Бестужева. Автограф Фролова.
Народився 24 серпня 1804(1804-08-24)
Севастополь Російська імперія
Помер 6 травня 1885(1885-05-06) (80 років)
Москва Російська імперія
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство Російська імперія
Діяльність військовослужбовець
Відомий завдяки член Товариства об'єднаних слов'ян

Біографія

З дворян Таврійської губернії м. Єнікале. Народився в Севастополі. Батько артилерійський капітан Пилип Фролов, мати — Пелагея Данилівна NN. Отримав домашнє виховання. В службу вступив в 1818 році підпрапорщиком в Пензенський піхотний полк. У 1825 році підпоручик того ж полку, офіцер 2 мушкетерської роти, якою командував декабрист О. І. Тютчев. Член Товариства об'єднаних слов'ян з травня 1825 року. Заарештований 10 лютого 1826 року, доставлений з Житомира до Петербурга, ув'язнений у Петропавловську фортецю. Знав мету товариства — встановити рівність, знав про намір декабристів позбавити життя імператора. Був на нараді у Андрієвича, де говорилося про намір почати дії в 1826 році.[1] Засуджений за II розрядом на каторжні роботи на 20 років, по найвищій конфірмаціі термін каторги скорочений до 15 років. Каторгу відбував в Читинському острозі і Петровському заводі (18271835). Звернений на поселення в с.Шушенське Мінусинського округу Енисейской губернії, де займався сільським господарством, сіяв тютюн, вирощував городні культури, завів табун коней, побудував млин. Насіння виписував з Росії і поширював їх серед місцевих жителів. Вивчав різні ремесла, працював у столярній, токарній і палітурній майстернях. У 1840 році безрезультатно клопотав про переведення рядовим на Кавказ, служив в Сибіру по откупам. У 1854 році помер друг Фролова Фердинанд Вольф, залишивши йому заповіт в 5000 рублів.[2]Після амністії 1856 року Фролов розпродав своє майно і виїхав до Європейської Росії. За амністією 1856 року відновлений в колишніх правах. Після повернення в Європейську Росію в 1858 році дозволено оселитися в Керчі, за височайшим повелінням 24 грудня 1858 року йому збережено допомогу, яку він отримував від скарбниці в Сибіру (114 рублів 28 копійок на рік). В Керчі Фролов займався хліборобством і вівчарством на орендованих ним у районі міста ділянках, в 1872 році ліквідував господарство і переїхав в Троїце-Сергіїв посад, а в 1879 до Москви. Помер у Москві. Похований на Ваганьковському кладовищі.

Мемуарист

Автор спогадів, які були опубліковані в 1882 році в журналі (оригінальна назва рос. "Русская старина"). Вони являють собою відгук на записки декабриста Завалішина. Фролов вважає, що Завалишин спотворив багато фактів у відносинах між декабристами в період каторги. Спогади носять полемічний характер.

Примітки

  1. Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной.  // Алфавит членам бівших злоумішленніх тайніх обществ и лицам, прикосновеннім к делу, произведённому вісочайше учреждённою 17 декабря 1825-го года следственною комиссиею. Составлен 1827 года.— М.,"Наука", 1988, с. 332
  2. Тальская О. С. Из жизни декабристов на каторге и в ссілке./ О. С. Тальская//Сибирь и декабристы. Вып.4 — Иркутск, 1985 с.13

Джерела

  • Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.,"Наука", 1988, с. 187—188 (рос.)
  • Зильберштейн И. С.. Художник-декабрист Николай Бестужев. — М., «Изобразительное искусство», 1988
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.