Фрідріх Гунд

Фрідріх Гунд (нім. Friedrich Hund; 4 лютого 1896(18960204), Карлсруе — 31 березня 1997, Геттінген) — німецький фізик. Учасник розробки методу молекулярних орбіталей та автор формулювання правила Гунда.

Фрідріх Гунд
Friedrich Hund
Фрідріх Гунд, 1925 рік
Фрідріх Гунд, 1925 рік
Народився 4 лютого 1895(1895-02-04)
Карлсруе, Німецька імперія
Помер 31 березня 1997(1997-03-31) (102 роки)
Геттінген, Західна Німеччина
Поховання
 : 
Місце проживання Німеччина
Країна  Німецька імперія
 ФРН
Діяльність фізик, викладач університету, письменник-документаліст, фізик-ядерник, хімік
Alma mater Лейпцизький університет, Єнський університет, Ростоцький університет і Геттінгенський університет[1]
Галузь теоретична фізика
Заклад Франкфуртський університет, Лейпцизький університет, Геттінгенський університет, Єнський університет і Ростоцький університет
Посада професор і rector of the University of Jenad
Науковий керівник Макс Борн
Аспіранти, докторанти Harry Lehmannd[2], Едвард Теллер[3], Карл Фрідріх фон Вайцзеккер[4], Рудольф Пайєрлс[5], Gerhard Hoehlerd[1], Щербан Цицейка[1], Bernhard Kockeld[1], Hans Heinrich Eulerd[1], Gerhard Heberd[1], Jürgen Schnakenbergd[1], Werner Rennebergd[1], Georg Ludwig Hofackerd[1], Edwin Karl Gorad[1], Detlof Julius Alexander Ponsonby Lyond[1] і Alfred Recknageld[1]
Членство Прусська академія наук, Академія наук НДР, Саксонська академія наукd, Леопольдина, Berlin-Brandenburg Academy of Sciences and Humanitiesd, Геттінгенська академія наук, International Academy of Quantum Molecular Scienced і Саксонська академія наукd
Відомий завдяки: основи квантової механіки, Правило Гунда
Діти Gerhard Hundd
Нагороди Медаль Планка (1943)
 Фрідріх Гунд у Вікісховищі

Біографія

Гунд був сином торговця виробів з металів та товарів домашнього вжитку. Відвідував школи у Карлсруе, Ерфурті. У Наумбурзі у реальній гімназії отримав абітуру у 1915 році. На початку першої світової війни зламав ногу і не попав на фронт. У той час допомагав своєму вчителеві професорові Паулю Шенгальсу у проведенні занять. Через два роки його призвали на службу у синоптичну службу при військовому флоті.

Після закінчення війни вивчав математику, географію та фізику в університеті Марбурга та Геттінгена. У 1921/22 роках здав державні іспити на кваліфікацію вчителя. У 1922 році в Геттінгенському університеті захистив дисертацію під керівництвом Макса Борна на тему ефекту Рамзауера, працюючи у той час референдарем у гімназії Геттінгена. У 1922—1927 роках був асистентом Борна поряд з Вернером Гайзенбергом та Паскуалем Йорданом. Після габілітації у 1925 році став приват-доцентом теоретичної фізики в університеті Геттінгена. У 1925/25 роках провів стажування у Нільса Бора в Копенгагені. З 1927 року професор теоретичної фізики у Ростоці. Після запрошення та перебування у Гарвардському університеті в 1929 році перебрався у Лейпциг. З 1929 по 1946 Гунд — професор Лейпцизького університету, у 1946—1951 роках — Єнського університету, 1951—1956 роках — університету Франкфурта-на-Майні, та у 1956 — Геттінгенського університету.

У 1931 році Фрідріх Гунд одружився з Інґебор Сейнше, пізніше доктором математики та мав з нею 6 дітей. З 1996 року Фрідріх Гунд почесний громадянин міста Єна.

Наукова діяльність
Три великі фізики:
Фрідріх Гунд, Вернер Гайзенберґ та Макс Борн з нагоди 70-ти річчя Гунда у лютому 1966 в Геттінгені

Гунд опублікував понад 250 робіт[6]. Основні праці з квантової механіки, спектроскопії (систематика атомних і молекулярних спектрів), магнетизму та історії фізики. У 1925 році він встановив чотири емпіричні правила в атомній фізиці, що дозволяють описати стани електронних конфігурацій атомів, які тепер носять його ім'я: правила Гунда[7]. У хімії перше з цих правил особливо важливе і часто згадується просто як правило Гунда.

Примітки
  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. Математична генеалогія — 1997.
  3. Математична генеалогія — 1997.
  4. Математична генеалогія — 1997.
  5. Математична генеалогія — 1997.
  6. Список робіт Фрідріха Гунда
  7. Hund Zur Deutung verwickelter Spektren, insbesondere der Elemente Scandium bis Nickel, Zeitschrift für Physik, Band 33, 1925, S. 345—371

Посилання

Біографія Фрідріха Гунда

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.