Фуркало Володимир Васильович

Народився 05 червня 1950 року в Києві. У 1972 закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин МЗС СРСР, Кандидат юридичних наук.

З 1974 по 1977 — аташе, 3-й секретар відділу міжнародних організацій МЗС Української РСР.

З 1977 по 1979 — аташе Постійного представництва УРСР при ООН.

З 1979 по 1980 — співробітник Департаменту з політичних питань та деколонізації Секретаріату ООН.

З 1980 по 1991 — співробітник, начальник відділу, заступник начальника Управління міжнародних зв'язків Президії Академії Наук України.

З 1991 по 1994 — 1-й секретар, завідувач сектором, заступник начальника відділу, заступник начальника Управління НБСЄ та Європейських регіональних структур МЗС України.

З 30.07.1994 по 31.01.1996 — керівник Управління з питань зовнішньої політики Адміністрації Президента України.[1]

З 24.01.1996 по 15.10.1998 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді.[2]

З 19.07.1996 по 15.10.1998 — представник України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО) за сумісництвом.[3][4]

З 15.10.1998 по 12.11.2001 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Югославії.[5][6] Лауреат премії «Людина року 1999» у номінації «Дипломат року».[7]

З 12.11.2001 по 07.03.2005 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Корея.[8][9]

Дружина — Фуркало Ірина Оганесівна.[10]

• Український дипломатичний корпус

• В. М. Матвієнко. Фуркало Володимир Васильович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.

• Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 811с. /стаття В. М. Матвієнко — 685с.
• Войчишин, Юлія (6 листопада 1998). Посол задоволений здобутками в Канаді. В Юґославії буде складніше. Свобода (укр.) (19). с. 9.