Філи

Філи (єгип. Pilak або P'aaleq, грец. Φιλαί, араб. أنس الوجود‎‎) — острів річки Ніл на півдні Єгипту, де зараз розташований великий давньоєгипетський храмовий комплекс. Сюди його перенесли зі своєї первісної ділянки через затоплення під час будівництва Асуанської греблі[2].

Пам'ятники Нубії від Абу-Сімбела до Філ
Nubian Monuments from Abu Simbel to Philae [1]
Світова спадщина
24°01′15″ пн. ш. 32°53′22″ сх. д.
Країна  Єгипет
Тип Культурний
Критерії i, iii, vi
Об'єкт № 88
Регіон Арабські країни
Зареєстровано: 1979 (3 сесія)
 Філи у Вікісховищі

На острові за давньоєгипетськими повір'ями, був похований Осіріс. В часи античності до нього застосовувався епітет «недоступний»: на священній землі могли жити тільки жерці, навіть птахи і риба нібито уникали його берегів. Ще раніше острів служив перевалочним пунктом для торгівлі фараонів з Нубією. Як і Абу-Сімбел, знаходиться під охороною ЮНЕСКО як пам'ятник Світової спадщини.

Стародавні автори називали філами два невеликих острови біля першого порога Нілу. Власне Філи з них менший (до затоплення — 380 метрів в довжину і 120 метрів завширшки), але більш цікавий для істориків і археологів. При Птолемеях острів був щільно забудований будівлями, при спорудженні яких використовувався граніт з довколишніх кар'єрів, і багато із споруд збереглися до нашого часу.

Нектанеб I спорудив на південній кромці острова храм на честь богині Хатхор. Його почин підтримали Птолемеї і перші римські правителі Єгипту. За подвійними пропілеями височіли гранітні леви, кам'яні клітки для священних яструбів[3] та два тринадцятиметрові обеліски. На стінах храму були висічені рельєфи зі сценами з життя Осіріса. Храм на Філах — виняткове за повнотою свідоцтво еволюції традиційного давньоєгипетського мистецтва в період еллінізма.

Храм на Філах проіснував до часів Юстиніана — чи не останнє язичницьке святилище на землях Візантії. Пов'язано це було з тим, що його вважали присвяченим Ісиді, яка в пізній античності ототожнювалася з Кіпрідою і зближалася з Богородицею. При Юстиніані храм був переосвячений як церква Богородиці; його рельєфи систематично знищувалися християнськими монахами і радикальними іконоборцями.

Доля пам'ятників в Новий час

У XVIII і XIX століттях єгипетські старожитності досліджувалися французькими (під час походу Наполеона в Єгипет) і англійськими вченими. Так, обеліск з острова Філи з двомовним написом грецькими буквами і єгипетськими ієрогліфами був виявлений англійським єгиптологом У. Дж. Бенксом, і його розшифровка в єгипетському записи імен Птолемея і Клеопатри, підтверджена надалі Томасом Юнгом і Жаном-Батистом Шампольоном, допомогла Шампольону в розумінні всього комплексу єгипетського ієрогліфічного письма. Сам же обеліск, як і численні інші пам'ятники Стародавнього Єгипту, виявився вивезеними до Європи — він поповнив єгипетську колекцію Бенкса в його родовому маєтку в Кінгстон-Лейсі (англ. Kingston Lacy), який знаходиться під опікою Національного фонду об'єктів історичного інтересу або природної краси Великої Британії і доступний для відвідування публікою.

У XX столітті перед ученим співтовариством постала проблема збереження спадщини еллінізму Філ, зважаючи на загрозу затоплення острова водами водосховища Насер після спорудження Асуанської греблі. Уже перша дамба, споруджена в 1902 році англійцями, підтопила частину острова, що завдало непоправної шкоди пам'ятнику — була втрачена поліхромія рельєфів, зруйновані деякі частини споруд. При спорудженні Асуанського водосховища (1960) ЮНЕСКО виступило з ініціативою про перенесення храму на Елефантину. Пам'ятник був ретельно обміряний і сфотографований, після чого кам'яні блоки були перевезені і знову зібрані на острові Агілкія, розташованому за 500 метрів вгору за течією.
Храм, перенесений на острів Агілкія Кіоск Траяна Інтер'єр храму. Ілюстрація з книги Description de l'Égypte, ou Recueil des observations et des recherches qui ont été faites en Égypte pendant l’expédition de l’armée française (1809—1822)

Посилання
  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. «Milestones in Archaeology: a Chronological Encyclopedia», Tim Murray, P464, ABC-CLIO, 2007ISBN 1-57607-186-3
  3. Клітки в даний час знаходяться в Луврі й у Флоренції
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.