Філіпе Луїс Касмірскі

Філіпе є вихованцем футбольної школи бразильського «Фігейренсе», за основну команду якого Філіпе зіграв 24 матчі та забив 1 м'яч. 2004 року Філіпе був відданий в оренду на один сезон амстердамському «Аяксу»[3]. Але в основному складі амстердамців йому так і не вдалося зіграти жодного матчу.

Філіпе під час виступів за «Депортиво». 29 серпня 2009

18 серпня 2005 року Філіпе підписав контракт з уругвайським «Рентістасом», але відразу був відданий в оренду іспанському «Реалу» з Мадрида. Однак Філіпе довелося виступати цілий рік за «Реал Мадрид Кастілья», другу команду «Реала». Повернувшись з оренди, Філіпе був знову відданий в оренду в іспанський клуб, цього разу у «Депортиво»[4]. Провівши відмінний сезон за «Депортіво», іспанський клуб вирішив продовжити оренду ще на один сезон.

10 червня 2008 року «Депортіво» за 2,2 млн євро викупило права у «Рентістаса» на Філіпе та підписало з ним контракт на п'ять років[5]. Ставши повноцінним гравцем клубу, Філіпе став єдиним гравцем своєї команди, який зіграв всі 38 матчі в чемпіонаті Іспанії сезону 2008/2009, Філіпе також відзначився двома забитими м'ячами.

23 січня 2010 року в матчі проти «Атлетік Більбао», після зіткнення з воротарем суперника Горкою Іраїсосом Філіпе отримав важку травму — перелом малогомілкової кістки та вивих гомілковостопного суглоба[6].

23 липня 2010 року «Депортіво» та «Атлетіко Мадрид» домовилися про перехід Філіпе до табору клубу з Мадрида[7]. Сума трансферу склала 13,5 млн євро[8]. У складі нової команди Філіпе став володарем Кубка Іспанії, переможцем Ліги Європи та дворазовим володарем Суперкубка УЄФА. Провів за мадридський клуб 127 матчів в національному чемпіонаті.

18 липня 2014 року грвець уклав трирічний контракт з лондонським «Челсі», який заплатив за гравця його попередньому клубу 15,8 мільйонів фунтів. Проте у Лондоні Філіпе Луїс не став гравцем основного складу команди і провів за сезон лише 26 матчів, з яких лише 15 у Прем'єр-лізі.

Влітку 2015 року було оглошено, що бразилець не входить до планів тренерського штабу «Челсі», і він поврнувся до мадридського «Атлетіко» на умовах, які розголошені не були. У добре знайомій йому команді захисник повернув собі місце у стартовому складі. 2016 року допоміг команді дійти фіналу Ліги чемпіонів, а за рік удруге у своїй кар'єоі став у складі «Атлетіко» переможцем Ліги Європи.

2005 року Філіпе виступав за молодіжну збірну Бразилії на молодіжному чемпіонаті світу 2005 року, на якому його збірна зайняла третє місце. Всього на молодіжному рівні зіграв у 23 офіційних матчах, забив 7 голів.

На початку серпня 2009 року Філіпе був викликаний в збірну Бразилії на товариський матч проти Естонії, який повинен був відбутися 12 серпня в Таллінні. У збірній Філіпе замінив травмованого захисника Марсело, який виступав за мадридський «Реал». Але в матчі, в якому бразильці перемогли з рахунком 0:1, Філіпе так і не зіграв[9].

Дебютувати у збірній Філіпе вдалося 15 жовтня в останньому матчі відбіркового турніру до чемпіонату світу 2010 року, при цьому головний тренер бразильців, Дунга, довірив Філіпе місце в основному складі з перших хвилин. У кінцівці матчу Філіпе був замінений, замість нього на 75-ій хвилині вийшов півзахисник Алекс. Гра завершилася внічию 0:0[10].

У складі збірної був учасником домашнього розіграшу Кубка конфедерацій 2013 року, на якому виграв золоті медалі турніру, щоправда на поле жодного разу так і не вийшов.

Регулярно виходити на поле у складі збірної почав 2014 року, проте у тогорічному чемпіонаті світу участі не брав.

Проте вже був основним оборонцем бразильців на Кубку Америки 2015 і «Столітньому» Кубку Америки 2016 років. На обох турнірах відіграв в усіх матчах своєї команди, яка в обох випадках виступила невдало — вибула з боротьби відповідно на стадії чвертьфіналів і на груповому етапі.

У травні 2018 року був включений до заявки збірної Бразилії для участі у тогорічному чемпіонаті світу.

Станом на 20 травня 2018 року

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2003	«Фігейренсе»	A	7	1	-	-	-	-	-	-	-	-	-	7	1
2004		A	17	0	-	-	-	-	-	-	-	-	-	17	0
Усього за «Фігейренсе»			24	1										24	1
2004–05	«Аякс»	ЕД	0	0	КН	0	0	ЛЧ+КУЄФА	0+0	0	СН	0	0	0	0
2005–06	«Реал Кастілья»	СД	37	0	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	37	0
2006–07	«Депортіво»	ПД	19	0	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	19	0
2007–08		ПД	33	1	КІ	2	0	-	-	-	-	-	-	35	1
2008–09		ПД	38	2	КІ	2	0	Інт+КУЄФА	2+10[11]	0	-	-	-	52	2
2009–10		ПД	21	3	КІ	3	1	-	-	-	-	-	-	24	4
Усього за «Депортіво»			111	6		7	1		12	0				130	7
2010–11	«Атлетіко»	ПД	27	1	КІ	6	0	ЛЄ	3	0	СУ	0	0	36	1
2011–12		ПД	36	0	КІ	1	0	ЛЄ	16[11]	0	-	-	-	53	0
2012–13		ПД	32	1	КІ	6	2	ЛЄ	3	0	СУ	1	0	42	3
2013–14		ПД	32	0	КІ	5	0	ЛЧ	10	1	СІ	2	0	49	1
2014–15	«Челсі»	ПЛ	15	0	КА+КЛ	1+5	0+1	ЛЧ	5	0	-	-	-	26	1
2015–16	«Атлетіко»	ПД	32	1	КІ	3	0	ЛЧ	10	0	-	-	-	45	1
2016–17		ПД	34	3	КІ	4	0	ЛЧ	10	0	-	-	-	48	3
2017–18		ПД	20	1	КІ	0	0	ЛЧ+ЛЄ	6+2	0+0	-	-	-	28	1
Усього за «Атлетіко»			213	7		25	2		60	1		3	0	301	10
Усього за кар'єру			400	14		38	4		77	1		3	0	518	19

Станом на 19 листопада 2014 року