Філіпп III (герцог Бургундії)

Він був старшим сином Іоанна (Жана) Безстрашного і Маргарити Баварської.

28 січня 1405 отримав титул графа де Шаролє і, ймовірно, тоді ж був заручений з Мішель Валуа (1395–1422), дочкою короля Франції Карла VI і Ізабелли Баварської. Весілля ж відбулося в 1409.

Герцогом Бургундським Філіпп став після вбивства його батька в 1419. У цьому вбивстві, яке сталося в Монтеро, Філіпп звинуватив дофіна Франції Карла.

У 1420 уклав союз з королем Англії Генріхом V. В 1423 цей союз був укріплений шлюбом між сестрою Філіппа Анною і Джоном, герцогом Бедфордом, регентом при малолітньому королі Генріхові VI . Варто відзначити, що після того як зусиллями Ізабелли Баварської дофін був оголошений бастардом, Генріх V успадковував французький престол після Карла VI Божевільного, а Філіпп ставав його намісником у Франції.

У 1430 бургундські війська захопили в Комп'єні Жанну д'Арк і пізніше передали її англійцям, які звинуватили її в єресі, судили і стратили.

Союзництво бургундців з англійцями закінчилося в 1435, після того як по Арраському договору Філіп визнав Карла VII королем Франції. Однак цей договір був порушений в 1439, а в 1440 Філіпп підтримав повстання французької знаті (також відоме як Праґер) і дав притулок бунтівному дофіну Людовіку.

Герцогство Бургундія під час правління Філіппа III Доброго

Під час Столітньої війни Філіпп волів не воювати на боці жодної зі сторін, а, користуючись нестабільною обстановкою, займався приєднанням нових земель до свого герцогства. В 1429 він приєднав маркграфство Намюр, після смерті його бездітного правителя Жана III, викуплене у останнього за борги ще в 1421 році. В 1432 він приєднав ще кілька нідерландських земель, в тому числі Фрисландію і Зеландію. Після смерті свого кузена Філіппа де Сен-Поль в 1430 він успадкував герцогство Брабантське і маркграфство Антверпенське. А в 1443 купив герцогство Люксембург у своєї тітки Єлизавети фон Герліц. Не дивно, що після всього цього Філіпп став називати себе «Великим герцогом Заходу».

Однак в 1463 Філіппу довелося повернути частину захоплених земель Людовіку XI. В цьому ж році він заснував Генеральні штати Голландії, побудовані за французькою моделлю.

Помер Філіпп в Брюгге в 1467, причиною його смерті стала гостра пневмонія нижньої частки легенів, що спровокувала короткочасний набряк легенів і сепсис, який вразив селезінку[6][7].

Похований Філіпп III в Діжонському соборі Святого Венігна.

Філіп був страшний у своєму гніві, але вмів швидко прощати. Люблячи дорогі речі, він зволікав з роздумами, враховуючи рекомендації своїх радників. Також як і король Франції Іоанн II Добрий, Філіпп III Добрий був зобов'язаний прізвиськом не своїй доброті, але тому що «добре тримав в руках шпагу». Герцог до кінця свого життя пам'ятав про вино французьких Валуа, яке не перешкодило вбивству його батька Жана Безстрашного. Смерть його батька викликала у нього дуже глибокий сум (його майже завжди зображували в чорному камзолі, в знак жалоби).

Філіпп посилено підтримував ідею лицарства при своєму дворі. В 1430 він створив Орден Золотого руна. Його герцогство не мало постійної столиці, і двір був то в Брюсселі, то в Брюгге, то в Ліллі, і в цих містах часто влаштовувалися лицарські турніри.

В 1454 Філіпп хотів влаштувати хрестовий похід проти Османської імперії, однак цей задум так і не був здійснений.

Також Філіпп був великим поціновувачем творів мистецтва, зібрав велику колекцію гобеленів та інших робіт. Під час його правління Бургундська капела стала музичним центром Європи, спостерігався великий розвиток Бургундської школи композиторів і співаків. Жиль Беншуа, Робер Мортон і пізніше Ґійом Дюфаї, найвідоміші композитори XV століття грали у придворній капелі Філіппа.

В 1428 Ян ван Ейк був відправлений в Португалію, для того щоб написати портрет нареченої Філіпа інфанти Ізабелли. За допомогою досвідчених португальських кораблебудівників Філіпп заснував свою власну судноверф в Брюгге.