Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2005

Цей фінал безсумнівно найепічніший в історії Ліги Чемпіонів. Команда Рафаеля Бенітеса пропустила вже на 52 секунді від Паоло Мальдіні, який без проблем завів м'яч у ворота розгубленого Дудека. На 29-ій хвилині Андрій Шевченко забив другий гол, але суддя скасував його через офсайд. На 39-ій хвилині м'яч, здавалося б, потрапив у руку Алессандро Несті у його ж штрафній зоні, однак рефері не призначив пенальті у ворота італійців, незважаючи на бурхливу реакцію вболівальників Ліверпуля. Через хвилину Креспо отримав передачу від Шевченка і в дотик забив - 2:0. П'ять хвилин потому Джеррард втратив м'яч в середині поля, і Кака віддав чудовий розрізний пас на вище згаданого Креспо, який знову вразив ворота англійців. До кінця першого тайму рахунок був 3:0 на користь Мілану, тому навіть найвідданіші вболівальники Ліверпуля здалися та змирилися з тим, що гра закінчена, настільки вже була велика різниця в рахунку та класі.

Не дивлячись на такий рахунок, фанати «мерсисайдців» гучно підтримували свою команду, співаючи славнозвісний You'll Never Walk Alone. На п'ятдесят четвертій хвилині Йон-Арне Ріїсе мав два шанси навісити в штрафний майданчик, один з яких він змарнував. А от з другого разу він віддав пас на Джеррарда, і той головою переправив м'яч у ворота - 1:3. Після цього голу у фанатів почала відроджуватись надія на те, що рахунок можна вирівняти. Ще за дві хвилини Шміцер з вісімнадцяти метрів сильно пробив по воротах - Діда був безсилий. 2:3. Ліверпуль продовжував давити, і ще за кілька хвилин отримав право на пробиття одинадцятиметрового удару. До м'ячу підійшов Хабі Алонсо, який завдав потужного удару в лівий нижній кут. І хоч м'яч було відбито, той же Алонсо головою зіграв на добиванні та забив під перекладину. Після цього моменту гра понвістю вирівнялася. Обидві команди мали хороші моменти, але гра була переведена в екстра-тайм. Оскільки за додаткові 30 хвилин ніхто не забив, післяматчеві пенальті мусили вирішити долю матчу. В серії пенальті Ліверпуль забив три голи і у відповідь отримав тільки два, що означало повернення головного європейського клубного трофею до Англії.