Хара-Ус-Нур (національний парк)

Національний парк розташовано на відстані 45 кілометрів на південний схід від центру аймаку Ховд. Його географічні координати знаходяться між 47.23' … 48.24' с.ш. и 91.54' … 93.37' сх.д. Центральною частиною національного парку є озера Хара-Ус-Нур, Хара-Нур та Дурген. Також у національний парк входить річка Хоно-Хорай, монгольська частина Алтаю, східні схили Жєзгалант Хаірхант.

З загальної площі 638.357 тис. га використовується для сільського господарства, 211.267 тис. га припадає на озера та 0.526 тис. га — на річки. В національний парк включено басейни річок Баянгол, Зерег, Нариїн, Аргалант. Найбільша частина території національного парку розташована в Чандмонському сомоні. Територія парку включає гори Яргалант Хайрант де є всі зони вертикальної поясності. Найвища точка парку гора Іх Бурал — 3688 метрів.

До складу національного парку входить ряд озер, серед них озеро Хара-Ус-Нур, яке має площу 18,99 тис. га. Є другим за величиною через озер пустель. На озері є 20 островів, найбільший з яких Агваш має площу 4 тис. га. Зараз озеро сильно обміліло, а його невелика глибина сприяє розвитку водно-болотної рослинності. Хара-Ус означає «чорна вода». Озеро Хара-Нур або Чорне озеро — прісноводне озеро на заході Улоговини великих озер в Монголії. Площа 5748 тис. га.

Озеро Дургон розташовано на південь від озера Хара Нур, його площа 3,05 тис.га.

Клімат національного парку різко континентальний. Оскільки територія оточена гірськими хребтами, повітря холодне зимою та гарячий сухий влітку тут затримується на тривалий термін. Максимальна температура в липні +35,8С, мінімальна в січні −69,3С. Середня температура липня +20,9С, січня ≈23,1С, середня річна −1,5С. Максимальна температура ґрунту в липні +58,5С, а мінімальна в січні −1,7С. Річна кількість опадів 112 мм, у посушливі роки зменшується до 90-100 мм, при цьому основна частина опадів випадає влітку, трапляються навіть зливи з градом. Однак короткотермінові зливи не здатні розмочити сухий ґрунт. Взимку сніжний покрив складає не більше 2-3 см.

Територія належить до області високого тиску. У листопаді-січні тиск повітря досягає 865 мм / рт.ст, влітку трохи менше — 854 мм / рт.ст. Середня швидкість вітру 1.7 м / сек, навесні швидкість вітру досягає 34 м / сек. Пилові бурі тривають 2-2.5 дня. Переважаючі напрямки вітру північно-західний і південно-східний. Сонячне сяйво 2794 години на рік.

Територія національного парку охоплює практично всі ландшафти басейну Великих озер, створюючи передумови для великого біорізноманіття. З 554 видів рослин, що зустрічаються в басейні Великих озер, 457 видів з 234 родів і 51 родин зустрічається на території національного парку, в тому числі 90 лікарських; 15 видів включені в Червону книгу Монголії, з них 9 видів ендеміки, а 18 видів дуже рідкісні рослини.

Постійно зростаюча кількість домашньої худоби призводить до перевипасання і руйнування рослинного покриву, крім того, деякі рослини (цибуля алтайська) зникають з причини її надмірного збору як харчової рослини.

Озера багаті рибою, живе багато рідкісних тварин та птахів: монгольська саксаульна сойка, монгольський фазан, червонодзьоба чернь, баклан, крижень, гуска мала, тетерук, куріпка, мартинів та інші. Тут зустрічається 46 видів ссавців, з яких 10 включено у Червону книгу Монголії (1997), три дуже рідкісних види (барс сніговий, монгольська сайга, середньоазійський бобер) та 6 рідкісних видів. Тут зареєстровано 220 видів птахів з 35 родів та 17 родин, головним чином водоплавних та болотних, з них 123 види гніздяться, 49 живуть весь рік, 4 надзвичайно рідкісні, 9 занесені в Червону книгу Монголії, у тому числі 2 ендемічних. У водоймах зустрічається 5 видів риб, зустрічається 5 видів плазунів та 391 вид комах.

На межі зникнення перебувають: пелікан, дзьоб якого високо ціниться серед скотарів та використовується для очистки коней від поту. Свиня дика, яку знищують на м'ясо і як народні ліки. Сибірський козел, архар (аргалі), кабарга, козуля та інші непарнокопитні, які вимушені конкурувати за корм з домашньою худобою.

Область улоговини Великих озер є однією з територій, що мають міжнародне значення. Ця територія включена в список Рамсарської конвенції з водно-болотних угідь. Депресія озера Хар Ус одна з багатьох в улоговині Великих озер, таких як Уве, Харгас, Шарги, утворених проникненням Алтайських і Хангайскіх гір в улоговину Великих озер. Хребет Яргалант (Jargalant) займає більшу частину улоговини, створюючи умови для різноманітності ландшафтів. [1][2]