Харківська державна зооветеринарна академія
Ха́рківська держа́вна зооветерина́рна акаде́мія — державний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, підпорядкований Міністерству освіти і науки України[4], розташований у мальовничій лісопарковій зоні передмістя Харкова у смт Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області. Має 12 навчальних корпусів, 5 гуртожитків, навчальне-дослідне господарство, будинок культури, кінно-спортивний комплекс, спортивні споруди, в тому числі три футбольних поля.
| Харківська державна зооветеринарна академія | |
|---|---|
| ХДЗВА | |
 | |
 | |
| Головний корпус академії | |
| смт Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області | |
| Тип |
вищий навчальний заклад навчальний заклад[1] і організація[2] |
| Країна |
 Україна[1][2] |
| Розташування | Харків |
| Засновано | 1851 |
| Акредитація | IV рівня |
| Ректор | Барановський Дмитро Іванович [3] |
| Докторів | 30 |
| Випускники | Категорія:Випускники Харківської зооветеринарної академії |
| Адреса | 62341, смт Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області |
| Сайт | hdzva.edu.ua |
 | |
Історія
Серед поважних професорів часів Російської імперії були Полюта Георгій Антонович та Данилевський Василь Якович.
Харківський ветеринарний інститут
Засновано 1851 р.
Відомі директори:
- Галицький Наполеон Дем'янович (1851—1868);
- Мельниченко Михайло Нестерович (1868—1884);
- Раєвський Аркадій Олександрович (1884—1904);
- Остапенко Олександр Петрович (1904—1909);
- Гумілевський Григорій Йосипович (1909—1917);
- Дедюлін Олександр Васильович (1917—1920);
- Самодєлкін Микола Іванович (1920—1925);
- Богданов Микола Миколайович (1925—1929);
- Бабарикін Кузьма Іванович (1930—1937);
- Телегін Василь Андрійович (1937—1950);
- Носик Афанасій Федорович (1937—1956);
- Логвінов Дмитро Денисович (1957—1960);
- Калашник Іван Олексійович (1962—1970);
- Богданов Григорій Олександрович (1970—1973);
- Храбустовський Іван Францович (1973—1982);
- Наймитенко Євген Петрович (1982—1986);
- Карташов Микола Іванович (1986—2000);
- Головко Валерій Олексійович (2000—2015)
Харківський зоотехнічний інститут
Історія ХЗІ починається з 1847 року, коли під Харковом була створена «Південно-західна ферма» як навчальний заклад з метою підготовки управителів для приватних домогосподарств. В 1855 при ній відкривається землеробне училище. 1911 р. перетворено у середню сільськогосподарську школу з 6-річним строком навчання, 1928 — реорганізовується в зоотехнікум, а з 1930 стає зоотехнічним інститутом.
Відомі ректори:
- Мацкевич Володимир Володимирович (1938—1945);
- Книга Мусій Іванович (1946—1962)
- Головко Валерій Олексійович (2000—2015)
Харківський ветеринарний інститут засновано 1960 р. з об'єднання Харківського ветеринарного і зоотехнічного інститутів.
Структура, спеціальності
Три основних факультети:
- ветеринарної медицини;
- технологій продукції тваринництва та менеджменту;
- біотехнології та природокористування[5].
Наразі в академії здійснюється підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавр, спеціаліст, магістр за такими спеціальностями: — Ветеринарна медицина (за видами) — Ветеринарно-санітарна експертиза і контроль якості продукції — Лабораторна справа — Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва за різними спеціалізація ми (технологія кормів, селекція тварин, технологія переробки і стандартизації продуктів тваринництва, кінологія, конярство і кіннозаводство, птахівництво, промислове звірівництво) — Садово-паркове господарство і мисливське господарство — Водні біоресурси і аквакультура — Біотехнологія — Менеджмент організацій
При інституті функціонує факультет підвищення кваліфікації, що забезпечує перепідготовку фахівців і викладачів технікумів і інститутів, факультет по роботі з іноземними студентами, факультет суспільних професій, підготовче відділення для абітурієнтів з України й іноземних громадян.
У 2014 році при ХДЗВА було відкрите перше в Україні Бюро судово-ветеринарних досліджень. Бюро надає послуги правоохоронним органам при розслідуванні правопорушень у сфері сільського господарства та тваринництва.[6]
В академії 26 кафедр.
Спеціалізовані Вчені ради по захисту дисертацій
Спеціалізована Вчена рада по захисту дисертацій із напряму «Ветеринарна медицина»:
- 16.00.02 — патологія, онкологія і морфологія тварин;
- 16.00.06 — гігієна тварин та ветеринарна санітарія.
Керівництво
- Барановський Дмитро Іванович — ректор з 2015.[7]
- Кібкало Дмитро Вікторович — проректор
- Хмель Микола Миколайович — проректор з навчально-методичної роботи
- Федяєв Валерій Анатолійович — декан ФТПТтМ
- Митрофанів Олександр Васильович — декан ФВМ
- Щербак Олена Валентинівна — декан ФБтП
- Сєгодін Олександр Борисович — декан по роботі[8]
Бібліотека
Бібліотечний фонд багатогалузевий. Загальна кількість — 250 000 прим., зокрема навчальної літератури — 150 000 прим. У фонді рідкісних і цінних видань зберігається 5 000 примірників літератури сільськогосподарської та медичної тематики.
Цікаві факти
Академія — найстаріший вищий навчальний заклад такого профілю в Україні (за деякми довідками в країнах СНГ).
Відомі випускники
- Агаллі Микола Дмитрович — ветеринарний лікар. Професор
- Бабкін Валерій Федорович — ветеринарний лікар. Заслужений працівник сільського господарства України.
- Божко Петро Юхимович — український вчений у галузі птахівництва. Заслужений діяч науки УРСР.
- Герман Валентин Олександрович — в 1944-57 роках — професор кафедри хірургії, з 1948 — завідувач.
- Калкатін Дмитро Єлисейович — вчений-ветеринар, професор Київського ветеринарного інституту.
- Кошовий Віктор Павлович
- Кулєшов Павло Миколайович — член-кореспондент АН СРСР.
- Лукашов Іван Іванович — український епізоотолог, професор, доктор ветеринарних наук, заслужений діяч науки УРСР, член-кореспондент ВАСГНІЛ. Був завідувачем кафедри епізоотології ХВІ в 1931—1941 та 1944—1970 роках.
- професор Мальцев Михайло Олександрович.
- Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба) — український письменник, поет, драматург, представник символізму. Навчався тут і отримав диплом ветеринарного лікаря, деякий час працював за фахом. 5 грудня 2018 року в академії відкрили пам'ятну дошку поету.
- Панікар Ігор Іванович — український вчений. Доктор ветеринарних наук, професор, Лауреат державної премії України у галузі птахівництва, автор вакцини проти гепатиту качок.
- Чорний Микола Васильович — доктор ветеринарних наук, професор, завідувач кафедри гігієни тварин та ветеринарної санітарії.
- Яценко Іван Володимирович — доктор ветеринарних наук, професор, завідувач Бюро судово-ветеринарних досліджень, завідувач кафедри ветеринарно–санітарної експертизи та судової ветеринарної медицини ХДЗВА, академік Академії наук вищої освіти України, бакалавр права.
Примітки
- GRID Release 2018-05-01 — 2018-05-01 — 2018. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.6216392
- GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
- Архівована копія. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 8 липня 2015.
- ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації \ Освіта \ Освіта наука та дорадництво \ Міністерство аграрної політики України[недоступне посилання з липня 2019]
- ХДЗВА > Освіта > Факультети
- Про бюро. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 8 липня 2015.
- ХДЗВА > Адреса, контакти
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Історія Харківського зоотехнічного інституту (1847—1960 рр.)