Харківці (Бориспільський район)

Харківці село в Україні, у Бориспільському районі Київської області, за 8-9 км від міста Переяслав. Орган місцевого самоврядування Переяславська міська громада.

село Харківці
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Бориспільський район
Громада Переяславська міська громада
Код КАТОТТГ UA32040110120099306
Облікова картка Харківці 
Основні дані
Населення 467
Площа 2,91 км²
Густота населення 160,48 осіб/км²
Поштовий індекс 08433
Телефонний код +380 4567
Географічні дані
Географічні координати 50°08′36″ пн. ш. 31°24′34″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
100 м
Водойми р. Ільта
Місцева влада
Адреса ради 08400, Київська обл, Бориспільський р-н, м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, 27/25
Карта
Харківці
Харківці
Мапа

 Харківці у Вікісховищі

В селі функціонують клуб, відділення поштового зв'язку, кілька магазинів, бібліотека.

Місцеве населення використовує умовний поділ села на «кутки» — Жуковка, Гора, Волоківка, Заріччя, Буслики, Тимошки. Походження назв кутків здебільшого пов'язане з ландшафтним розташуванням, та з прізвищами і вуличними прізвиськами родин, що колись мешкали в певній частині села. Місцеві прізвиська досі широко поширені серед мешканців села.

Історія

Загальна карта України Гійома Боплана на якій Харківці підписані як «Karkow», 1648 рік

Походження назви села пов'язують з ім'ям Харко, що є димінутивом імені Харитон.

За козаччини село Харківці належало до Першої сотні Переяславського полку Війська Запорозького[1].

За описом Київського намісництва 1781 року село відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у ньому нараховувалось 126 хат виборних козаків, козаків підпомічників та підсусідків. Також у селі проживали два різночинці, один духівник та ще один церковник [2].

За книгою Київського намісництва 1787 року у Харківцях проживало 403 душі. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків та власника поручника Степана Малиновського.

Село є на мапі 1800 року[3].

З ліквідацією Київського намісництва село, як і увесь Переяславський повіт, увійшло до складу новоствореної Полтавської губернії.

У 1930-х роках, коли на державному рівні була організована боротьба з релігією в селі була спалена дерев'яна церква. Її кам'яний фундамент разом з надгробним каміням околишніх церковних поховань зберігалися до середини другої половини ХХ століття поблизу сучасного магазину. Станом на 1930 рік в селі було 269 дворів і проживало 1430 чоловік. Того ж року був організований колгосп «Шлях до комуни», який мав 1424 га землі, з них 1328 — орної. Під час колективізації розкуркулено 5 сімей. Загальна кількість померлих від Голодомору (1932—1933) років 200 чол., встановлено прізвища 129 чоловік, причому в 1933 році померло людей утричі більше, ніж у 1932-му. Місце поховання померлих від голоду — сільський цвинтар[4].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Переяслав-Хмельницького району, село увійшло до складу Бориспільського району[5].

Відомі вихідці із села:

В селі народився сотник Максим Хоменко, який очолив Переяславське повстяння 1666 р. 19 липня він вбив власнею шаблею Переяславського полковника Данила Ярмоленка. Обраний полковником, розпочав разом з козаками штурмувати Переяславський замок, в якому засів московський воєвода Вердеревский. Згодом Максим Хоменко, очолив оборону Золотоніської фортці. Повстання закінчилось поразкою.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 185—186
  2. Описи Київського намісництва 1770—1780 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — ISBN 5-12-000656-6
  3. Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Процитовано 16 вересня 2021.
  4. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.