Харп
Харп (рос. Харп) — селище міського типу у складі Приуральського району Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Харпівського міського поселення.
| селище міського типу Харп | |
|---|---|
| рос. Харп | |
 | |
| Країна |  Росія |
| Суб'єкт Російської Федерації | Ямало-Ненецький автономний округ |
| Муніципальний район | Приуральський район |
| Поселення | Харпівське міське |
| Код ЗКАТУ: | 71173669000 |
| Код ЗКТМО: | 71918169051 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1961 |
| Статус селища міського типу | 1981 |
| Населення | 6053 особи (2017[1]) |
| Поштовий індекс | 629420 |
| Телефонний код | +7 34993 |
| Географічні координати: | 66°48′25″ пн. ш. 65°48′12″ сх. д. |
| Вебсторінка | kharp.net |
| Мапа | |
  Харп  Харп | |
|
| |
|
| |
Географія
Селище розташоване на 60 кілометрів північніше від Полярного кола, біля підніжжя гори Рай-Із (рос. Рай-Из), що на східних відрогах Полярного Уралу. Харп лежить на лівому березі гірської річки Соб — притоки річки Об. Напроти Харпу в Соб впадає річка Єнгаю [2].
Харп знаходиться за 32 кілометри на північний захід від міста Лабитнангі та за 46 км від Салехарду [2].
Історія
Селище розвинулося навколо залізничної станції. В серпні 1961 року тут було створено виправно-трудову колонію № 3 (рос. ИТК-3). 1969 року починається будівництво дробильно-сортувальної фабрики на основі кар'єру по видобутку щебеню та заводу з виробництва залізобетону. [3]
В грудні 1971 року, постановою Верховної Ради РРФСР утворено Харпівську сільську раду. Впродовж 1960-их, 1970-их будуються 2 загальноосвітні школи, дитяча школа мистецтв, лікарня [3].
1981 року сільраду перетворено на Харпівську селищну раду. Того ж року почала діяти ще одна виправно-трудова колонія № 18 (рос. ИТК-18). [3]
З 1997 року до 2006 року Харп був у підпорядкуванні міської адміністрації міста Лабитнангі, коли на основі результатів референдуму від 26 вересня 2004, селище увійшло до складу Приуральского району. 2003 року було відкрито другу лікарню [3].
Економіка
В селищі є залізнична станція — «Харп—Північне сяйво». Гілка залізниці станція Сейда — Лабитнангі є відгалуженням від лінії Мікунь—Воркута [2].
2003 року селище було газифіковане [3].
Найбільші компанії: [6]
- ВАТ «Конгор-Хром» (рос. Конгор-Хром) — видобуток хромітів;
- ЗАТ «Нафторесурси» (рос. Нефтересурсы);
- ВАТ «ХарпЕнергоГаз» (рос. ХарпЭнергоГаз);
- ВАТ «Харпнафтогазбуд» (рос. Харпнефтегазстрой);
- ВАТ Ямалнафтогаз-залізобетон (рос. Ямалнефтегаз-железобетон) — виробництво цементу;
В районі селища Харп розташована газова електростанція потужністю 10 МВт.
Навколо Харп розвідані родовища мармуру, баритів, нефритів, також поклади уранових руд та яшми. [3]
Соціальна сфера
В селищі діють середня та молодша школи, музична школа, 2 дошкільних заклади. Також є 2 лікарні і профілакторій тощо.
Виправно-трудові колонії
В історії та сьогоденні селища і його розбудові значну роль відіграли виправно-трудові колонії: ВТК-3 та ВТК-18 (рос. ИТК).
ВТК-3 була зведена ще 1961 року на початку історії селища та розташована в його центрі. В цій колонії до грудня 2006 року відбував восьмилітнє позбавлення волі Платон Лебедєв — визнаний «Міжнародною амністією» російським політв'язнем. В подальшому разом з Михайлом Ходорковським були переведені до Читинського СІЗО.
ВТК-18 — одна з 5 колоній в Російській Федерації для пожиттєво ув'язнених.
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Розділ "Інфо" ((рос.)). на офіційному сайті селища Харп. 28 серпня 2010. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 21 травня 2012.
- Розділ "Історія" ((рос.)). на офіційному сайті селища Харп. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 21 травня 2012.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 10 травня 2014. Процитовано 29 липня 2019.
- Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.
- Розділ "Організації" ((рос.)). на офіційному сайті селища Харп. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 21 травня 2012.
Джерела
- Аркуш карти Q-41-48.