Харцизький тролейбус

Ще у 1974 році в Харцизьку виникла ідея будівництва тролейбусної мережі, але за тодішніми радянськими нормативами рух тролейбусів відкривали винятково у містах з населенням понад 150 тисяч осіб, відтак харцизянам довелося піти на хитрість, скориставшись особливістю адміністративно-територіального поділу великого Харцизька, тому в жителі Харцизька були записані і жителі Зугреса, Іловайська, Зуївки, Троїцько-Харцизька, а також Жданівки і Хрестівки (у той час теж відносилися до Харцизька). Відтак, у 1978 році будівництво тролейбусних колій почалося. За 4 роки відремонтували ряд міських вулиць, побудували депо на 50 тролейбусів, будинок адміністративно-побутового корпусу, тягові підстанції, контактну мережу. Загалом було освоєно майже 2 мільйони рублів централізованих капітальних вкладень. Роботи виконувало БУ «Промбуд-2». Був застосований і метод «народної будови» — за рахунок пайової участі міських підприємств.

На початку 1980-х років будівництво було завершено. Історична подія — початок регулярних тролейбусних пасажирських перевезень — відбулася 4 лютого 1982 року. Після урочистого мітингу за участю керівників міста, промислових і комунальних підприємств, на лінію вийшов перший пасажирський тролейбус. Попереду на ньому був укріплений червоний транспарант «Настрій відмінний — до рейсу готовий!».

Перша тролейбусна лінія (завдовжки 6,5 км) з'єднала центр міста з трубним і сталедротово-канатним заводами. А через 3 роки — у 1985 році в Харцизьку діяло вже 4 тролейбусних маршрути.

Наприкінці 1980-х років планувалося створити тролейбусну гілку до шахти «Комуніст» — тролейбуси мали пройти по таких вулицях, як: Вознесенського, Адамця, Даргомижського, Радянській, однак, проект був заморожений.

Станом на 1990 рік на лінії в Харцизьку щодня виходило до 30 машин, щомісяця перевозилося до 1,5 млн пасажирів.

На рубежі тисячоліття Харцизьке тролейбусне управління опинилося в кризовій ситуації, адже Харцизьк є містом вугільників і металургів, чимало з яких традиційно виходять на пенсію на 5-10 років раніше загальноприйнятого терміну. Державна ж субвенція на перевезення пільговиків не покривала всіх збитків тролейбусного управління. Через це зменшувалася кількість машин на лініях, а значить, і кількість «платних» пасажирів.

З 1 червня 2013 року вартість проїзду становила 1,50 гривні.

4 лютого 2015 року з Донецька передані два тролейбуси ЗіУ-682 (№ 2217 і 2230). Впродовж лютого надійшли ще 4 машини ЗіУ-682 (№ 1684, 1694, 1701, 2239).

З 22 квітня 2015 року вартість проїзду підвищена до 2 гривень.Після окупації російськими терористами, проїзд коштує 6 російських рублів.

Станом на кінець 2000-х років харцизька тролейбусна мережа надалі перебуває в кризовому становищі, вирішується питання щодо можливої передачі її в концесію[1]. Тролейбуси в Харцизьку працюють з 05:00 до 19:00 — до 14:00 вісім машин, після 14:00 — 3 машини по маршруту № 1 і 1 машина по маршруту № 4.

Сучасний стан

У Харцизьку діють 3 тролейбусних маршрути:

Маршрут № 1 є основним і працює впродовж всього дня, рух приблизно з 06:30, інтервал 10-12 хвилин; останній рейс з вокзалу на Промрайон о 17:30, останній рейс з Промрайону на вокзал о 17:50, далі рейс у депо.

По маршруту № 2 рух здійснюється тільки в ранковий час пік (один або два рейси), після чого тролейбус йде на маршрут № 1.

По маршруту № 4 інтервал руху становить 35-50 хвилин в різний час дня. Працює один тролейбус, впродовж дня на маршруті працюють машини, які перекинуті з маршруту № 1 (на маршрут № 4 йде попередня «одиниця», а наступна за нею «четвірка» йде на маршрут № 1) — це зроблено для скорочення інтервалу, а також неприпинення роботи маршруту під час перерв.

Режим роботи становить приблизно з 06:30 до 16:00.

• Харцизький тролейбус на сайті «Міський електротранспорт» (рос.)
• Тролейбуси Харцизька (рос.)
• Диваков Владислав Харцизький тролейбус: «Мені двадцять!» на веб-портал khartsizsk.com («Весь Харцизьк») (рос.)

• Електротранспорт України : енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ : Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с. — ISBN 978-966-2321-11-1.