Холмський повіт (Російська імперія)

При утворенні до повіту входили 1 місто (Холм) і 5 містечок (Войславиці, Павлів, Рейовець, Савин, Свіржі, Сідлище) та 13 сільських волостей. В повіті було сіл, фільварків і колоній — 563, хуторів — 3099.

В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:

• Березини — с. Березини,
• Буків — с. Савин,
• Вільховець — с. Бусівно,
• Войславиці — с. Войславиці,
• Жмудь — с. Жмудь,
• Кривички — с. Кривички,
• Павлів — с. Павлів,
• Раколупи — с. Городисько,
• Рейовець — с. Рейовець,
• Свіржі — с. Свіржі,
• Став — с. Став,
• Сідлище — с. Сідлище,
• Турка — с. Турка,
• Циців — с. Циців.

Холмський повіт 1907

Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населений переважно українцями Холмський повіт переданий з Люблінської губернії до новоутвореної Холмської: місто Холм і волості Буків (Bukowa), Вільховець (Olchowiec), Войславиці (Wojsławice), Жмудь (Żmudź), Кривички (Krzywiczki), Павлів (Pawłów), Раколупи (Rakołupy), Рейовець (Rejowiec), Сідлище (Siedliszcze), Свіржі (Świerże), Став (Staw), Турка (Turka), Циців (Cyców).

Повіт розташовувався на сході губернії. Межував на півночі — з Влодавським повітом, на заході — з Любартовським і Люблінським повітом, на півдні — з Красноставським і Грубешівським, а на сході — з Володимир-Волинським повітом Волинської губернії.

В 1878 р. з 81 869 осіб населення повіту: 32 903 православних (до 1875 р. — греко-католики), 31 377 римокатоликів, 9 214 протестантів, 8 731 юдей.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 101 392 особи. З них 47 463 ос. (34,5 %) — поляки, 46 003 ос. (33,4 %) — українці, 17 516 ос. (12,7 %) — німці, 17 484 ос. (12,7 %) — євреї, 8 615 ос. (6,3 %) — росіяни[2].

• Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона(рос.)
• Powiat chełmski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 555. (пол.) (пол.)