Хоролець Лариса Іванівна

Лариса Іванівна Хоролець (нар. 25 серпня 1948(19480825), Київ, УРСР, СРСР) — радянська та українська акторка театру і кіно, драматург, політик. Народна артистка УРСР, перший Міністр культури України.

Лариса Іванівна Хоролець
Лариса Іванівна Хоролець
Прапор
7-й Міністр культури УРСР
7 липня  24 серпня 1991
Прем'єр-міністр: Фокін Вітольд Павлович
Президент: Горбачов Михайло Сергійович
Попередник: Олененко Юрій Олександрович
Наступник: вона сама, як Міністр культури України
Прапор
1-й Міністр культури України
Прапор
24 серпня 1991  17 листопада 1992
Прем'єр-міністр: Фокін Вітольд Павлович
Симоненко Валентин Костянтинович (в.о.)
Кучма Леонід Данилович
Президент: Кравчук Леонід Макарович
Попередник: вона сама, як Міністр культури УРСР
Наступник: Дзюба Іван Михайлович
 
Народження: 25 серпня 1948(1948-08-25) (73 роки)
Київ, УРСР, СРСР
Національність: українка
Країна:  СРСР
 Україна
Освіта: Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого
Нагороди:
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народилась 25 серпня 1948(19480825) у місті Київ, УРСР, СРСР (нині Україна).

У 9-річному віці дебютувала в кіно, у стрічці «Партизанська іскра». Згодом знімалася ще в декількох фільмах.

У 1970 році закінчила Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого за спеціальністю акторка драми і кіно.

У 19701973 рр. — акторка літературного театру «Слово» при Спілці письменників України.

З 1973 року — акторка Київського академічного українського драматичного театру ім. І. Франка.

З 1977 року член Спілки письменників України. З 1988 року Народна артистка УРСР.

7 липня 1991 стає Міністром культури УРСР, з 24 серпня 1991 по 17 листопада 1992[1] Міністр культури України.

У 19931998 рр. — генеральний директор Центру «Український дім» при Кабінеті Міністрів України[2]. Також була головою Фонду національного відродження.

Член президії Національної ради Конгресу української інтелігенції, голова комісії з питань культури, аташе з культури посольства України в Німеччині, лауреат Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця (2001).

З 2017 року є постійним незмінним головою журі Всеукраїнського фестивалю-конкурсу дитячої та юнацької творчості «Гранд-талант», який щороку проводиться у м. Вільногірськ.[3]

Творчість

Фільмографія

Телебачення

Авторка п'єс

  • 1975 — «Сирени»
  • 1977 — «На вулиці Електричній»
  • 1978 — «Мені тридцять»
  • 1981 — «Третій»
  • 1987 — «В океані безвісти»

Нагороди

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.