Хотин (Радивилівський район)

Хоти́н село в Україні, у Крупецькій сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 846 осіб.

село Хотин
Герб Прапор
Свято-Покровська церква
Країна  Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубенський район
Рада Крупецька сільська громада
Облікова картка с. Хотин 
Основні дані
Засноване 1570
Населення 846
Площа 2,947 км²
Густота населення 287,07 осіб/км²
Поштовий індекс 35524
Телефонний код +380 3633
Географічні дані
Географічні координати 50°16′30″ пн. ш. 25°15′54″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
206 м
Водойми річка Хотін
Місцева влада
Адреса ради 35524, Рівненська обл., Радивилівський р-н, с. Хотин
Карта
Хотин
Хотин
Мапа

Географія

Селом тече річка Хотін.

Історія

У 1906 році село Теслугівської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 45 верст, від волості 5. Дворів 130, мешканців 856[1].

Символіка

Символи — герб, хоругву (прапор) та гімн затверджені рішенням сесії Хотинської сільської № 165 від 02.02.2018 року. Автори проєктів: Ю. Терлецький, Н. Мельник, В. Гонтар, А. Тимошейко.

Герб: щит розділений навкіс із лівого верхнього кута до правого нижнього срібною хвилястою смугою, яка символізує річку Рудку. Червона частина герба і срібний лапчастий хрест — приналежність до історичної Волині та Покровського храму. Срібний спис та золота козацька люлька на зеленому полі — пам'ять про видатного вченого-археолога Ігоря Кириловича Свєшнікова, сім'я якого проживала в селі Хотин. Зелений колір — символ лісів та навколишньої природи. Золотий — сільського господарства. Герб прикрашений декоративним картушем, який увінчаний золотою сільською короною з колосків, що вказує на статус населеного пункту.

Хоругва (прапор): квадратне полотнище, від древка до центру відходить червоний клин із срібним хрестом верхня частина якого золота, нижня — зелена. Хоругва несе у собі кольори та елементи герба.

Пам'ятки

Неподалік від села розташоване заповідне урочище «Яценькове озеро».

Відомі люди

У різні часи тут жили і працювали письменники Ростислав Солоневський і Степан Бабій, археолог, доктор історичних наук Ігор Свєшніков.

Про село у «Кінармійському щоденнику» писав Ісаак Бабель.

У вивченні історії села — значний вклад краєзнавця Надії Мельник.

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.