Хотянівка

Виникнення села сягає часів трипільської культури, тобто ІV-III тисячоліття до н.е. В урочищі «Кут» археологами буловиявлено залишки епохи неоліту. Історики стверджують, що древнє місто Хотин - праматір села Хотянівки.

Існує декілька легенд виникнення назви села.

По Десні плив човен з людьми. Невдовзі вони побачили невеликий острівець. Вийшовши на сушу, один чоловік промовив: «Хотя нивка невеличка, але жити можна». Так утворилася назва села.

Першого поселенця – рибалку звали Хотин. Від його імені назва села: спочатку «Хотинівка», пізніше – «Хотянівка».

На «клаптику» суші першою оселилась родина з двома доньками. Дівчатка мали дивні імена – Хотя і Нівка. Від цих імен – і назва «Хотянівка».

Основним ремеслом перших жителів місцевості було гончарство. У лузі, біля озера Підхатнього що неподалік від Десни, і оселились перші хотянівці. (Можливо, назва села походить від назви «люди з Підхатнього», тому й «хотянівці».) Глину для виробів народні майстри брали у Межигір’ї. Але весняна повінь наповнювала озеро, вода розливалась луками і … підтоплювала поселення.

Відомо, що у 1845 році громада вирішує оселитися на пагорбах, тобто там, де сьогодні розташоване сучасне село.

Через нестачу глини мешканці села освоїли нове ремесло – лозоплетіння. Для виготовлення виробів з лози була достатня кількість сировини. Адже верболози й шелюга росли на деснянських берегах, біля озер і на заливних луках. Меблі, валізи, різноманітні кошики для господарства та побуту, - вироби, плетені руками хотянівців, - були знані не лише в Україні, а й поза її межами.

До 1923 року Дніпрово – Деснянське межиріччя і Хотянівка адміністративно належали Чернігівській губернії. Пізніше це був Київський округ. У 1932 році створюється Київська область, а у 1974 році – Вишгородський район. До складу Вишгородського району входить і село Хотянівка.

Сьогодні Хотянівка займає площу 243,2 га. Розташована у південній частині Вишгородського р-ну Київської області на правому березі річки Десни. На північному сході межує з селом Новосілки, на півдні – з селом Осещина. Зі сходу омивається водами Десни, а із заходу – водами Київського обвідного каналу.

Село Хотянівка газифіковане, телефонізоване, є провідний швидкісний Інтернет.

У селі працює школа, бібліотека, будинок культури, пошта, ФАП, АЗС, продуктові магазини, зокрема супермаркет Фора, ринок, три заклади громадського харчування, два магазини господарських та будівельних товарів, шиномонтаж і зареєстровано близько 10 приватних підприємців.

Джерело - сайт Хотянівської загальноосвітньої школи [2]

Хотянівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів [3]

Вишгородський навчальний центр підготовки поліцейських (ур. Лужок поряд з Хотянівкою).

• 
  Хотянівська школа

Хотянівська амбулаторія загальної практики – сімейної медицини

• 
  Хотянівська амбулаторія загальної практики – сімейної медицини

Село відоме народними промислами, пов'язаними з лозоплетінням — і досі більшість виробів з лози (кошики, меблі, крісла-качалки, тини) виготовляються хотянівськими майстрами.

У даний час традиції лозоплетіння згасають. Підприємства, що займались виробництвом плетених меблів, були закриті.

Поруч з Хотянівкою розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуби́ княги́ні О́льги»

• 
  Віковий дуб

Храм Преображення Господнього (Православна церква України) у дачному селищі Глядин

Храм Преображення Господнього (Московський патріархат). Нині будується.

Храм при Вишгородському навчальному центрі підготовки поліцейських

• 
  Храм Преображення Господнього (Православна церква України) у дачному селищі Глядин
• 
  Храм Преображення Господнього (Російська православна церква в Україні)
• 
  Храм при Вишгородському навчальному центрі з підготовки поліцейських

Монумент загиблим воїнам ІІ світової війни

• 
  Монумент загиблим воїнам ІІ світової війни

У Хотянівці народилися:

• Кучер Галина Федорівна (нар. 1949) — майстриня лозоплетіння, заслужений майстер народної творчості УРСР.
• Непоп Костянтин Іванович (1979—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)