Храм Казанської ікони Божої Матері (Єреміївка)
Храм Казанської ікони Божої Матері — чинна церква Балтської єпархії Української православної церкви Московського Патріархату в Єреміївці.
Храм Казанської ікони Божої Матері | |
---|---|
Будівля колишньої католицької церкви, в якій розмістився православний храм | |
46°47′32″ пн. ш. 30°22′24″ сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Єреміївка |
Перша згадка | 1821 (200 років) |
Належність | Українська православна церква Московського Патріархату |
Юрисдикція | Балтська єпархія УПЦ (МП) |
Адреса | вул. Центральна, Єреміївка, Роздільнянський район, Одеська область |
Храм Казанської ікони Божої Матері (Єреміївка) (Одеська область) | |
Храм Казанської ікони Божої Матері у Вікісховищі |
Історія
У 1821 році збудовано кам'яну однопрестольну Церкву на честь ікони Божої Матері Казанська слободи Єреміївка; освячена 1822 року. Церква будувалась на кошти від господарювання на цій землі, які заповів місцевий поміщик Гелескул, коли захворів[1].
Псаломщиком у 1883 році став Арсеній Алексієв Мильській. Це було його 1-ше місце ведення служби[2].
Відомо, що до 1887 року священником був Михайло Іванович Березський (1847-1888). Михайло Іванович помер від раку горла і був похований біля церкви. Могила не збереглась[3].
З 1887 року церкву очолював Миколай Іоаннов Зеленєв. Це було його 3-тє місце ведення служби.
У 1906 році церква розташовувалась у Більчанській волості Тираспольського повіту Херсонській губернії. Парафіянами були росіяни (431 чоловік та 401 жінка) із села Ієреміївка, селищ Катеринівка, Шаміотов, Ново-Казимірівка, хуторів Єлисаветка, Ново-Дмитрівка, Карпове, Алестарове, Жовтий, Шиміота, Федорикове, Андріївка, Богданівка, Педашенкова, Василівка, Благодатне, Каземірівка.
При церкві була змішана церковно-парафіяльна школа.
Капітал церкви сягав 37 рублів 50 копійок.
У церкві вели службу священник та псаломщик. Священником був Миколай Іоаннов Зеленєв (29 років), студент Тверської духовної семінарії, Одеський повітовий місіонер, законовчитель та завідувач церковно-приходської школи, мав сім'ю: жінку та 7 дітей (15, 14, 11, 8, 16, 3, 1 років). Сан священника здобув у 1887 році. Плата від парафії становила 294 руб. Псаломщиком був Арсеній Алексієв Мильський (40 років), звільнений з 2-го класу гімназії, вчитель співу в церковно-приходській школі, неодружений. Сан псаломщика здобув у 1883 році. Плата від парафії становила 98 руб. Разом мали 120 десятин церковної землі, садибної — 8 десятин і 1920 квадратних сажнів[4].
На 1911-1914 рік церква Казанської Божої Матері, яку очолював священник Федір Морозов, належала до Северинівської благочинної округи[5][6].
Примітки
- Историко-хронологическое описаніе церквей епархіи Херсонской и Таврической. — Одесса: Городская типографія, 1848. — С. 54-55.(рос.)
- Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 72—73(рос.)
- Березский Д.А. Жизнь простого человека : воспоминания / ред. П.Ю. Жданов. – Магадан : Изд-во «Охотник», 2015. — С. 35(рос.)
- Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 72—73.(рос.)
- Памятная книжка Херсонской губерніи на 1911 годъ. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1911. — С. 153.(рос.)
- Памятная книжка Херсонской губерніи на 1914 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1914. — С. 308.(рос.)
Посилання
Література
- Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 315–316. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)