Поташенкове

В 1859 році на власницькому хуторі Поташенків 1-го стану (станова квартира — містечко Василівка, відстань 52 версти) Одеського повіту Херсонської губернії, було 3 двори, у яких мешкало 7 чоловіків і 7 жінок, на хуторі Албанівка (Шолембергів) мешкало 41 чоловіків і 40 жінок, було 12 дворів, на хуторі Лозоватка 31 чоловік, 30 жінок, 5 дворів[5].

У 1887 році на хуторі Петашенків Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 40 чоловіків і 40 жінок, на хуторі Албанка мешкало 30 чоловіків і 25 жінок[6].

У 1896 році на хуторі Албанка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 125 осіб (72 чол., 53 жін.), 13 дворів[7].

В 1916 році у присілку Поташенкове Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 198 осіб (79 чоловіків і 119 жінок), було 33 двори[8].

На початку 1924 року Поташенкове було центром Поташенківської сільради Тарасо-Шевченківського району Одеської округи Одеської губернії. Населення сільради налічувало 1560 осіб[9].

Станом на 1 вересня 1946 року село було у складі Новосілківської сільської ради[10].

У першій половині 1960-х років до складу Поташенкового увійшло колишнє село Білоусівка, яке було засноване 1824 року.

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Єреміївської сільради.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 104 особи, з яких 45 чоловіків та 59 жінок.[11]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 77 осіб.[12] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[13]

2010 — 85;

2011 — 85[14];

2015 — 66.