Єреміївка

Село на мапі 1821 року

Про слободу Єреміївка прапорщика Гелескула Єремія перші дані датуються 21 жовтня 1793 року; було три будинки, проживало 6 чоловіків і 8 жінок. Засновники були вихідцями з кучурганської колонії[3].

27 вересня 1831 року Височайше затверджено Государем Імператором Миколою I селище — маєток поміщика Одеського повіту Губернського секретаря Костянтина Біцилі — перейменувати в містечко, де будуть проходити 4 річні ярмарки: 9 травня, 29 червня, 6 серпня й 1 жовтня (за старим стилем).

В 1859 році у власницькому містечку Єреміївка 1-го стану (станова квартира — містечко Василівка) Одеського повіту Херсонської губернії, було 26 дворів, у яких мешкало 83 чоловіка і 88 жінок. У населеному пункті була православна церква та проводились базари[4].

У 1887 році в містечку Єреміївка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 137 чоловіків та 129 жінок. На хуторі Єреміївському мешкало 28 чоловіків і 27 жінок[5].

На 1896 рік в селі Єреміївка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії при балці Свиній, було 43 двори, у яких мешкало 275 людей (142 чоловіка і 133 жінки). В населеному пункті була православна церква, паровий млин з виробництва приблизно 10 1/2 т.р., 3 лавки, винна лавка. На хуторі Єреміївському було 4 двори, у яких мешкало 13 людей (8 чоловік та 5 жінок); при селищі Шеміотовка[6].

На 1916 рік в селі Єреміївка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 517 чоловік (236 чоловік і 281 жінка)[7].

18 червня 1920 року заможні селяни Єреміївки, а також Фештерово та Карпово підняли повстання проти радянської влади, але його швидко придушили великим загоном повітової міліції. У наслідку, було вбито кількох повстанців та одного міліціонера[8]. Ці події викликали масовий терор проти населення, який здійснювали 26-та й 31-ша окремі бригади ЧК та кінні частини Котовського[9].

На початку 1924 року село Єреміївка відносилось до Бринівської сільради Тарасо-Шевченківського району Одеської округи Одеської губернії. Більшість населення Єреміївки становили німці (690 осіб). Вони мали 137 господарств[10].

Станом на 1 жовтня 1925 року населений пункт був центром Яреміївської німецької національної сільради Янівського району Одеської округи[11].

За часів румунської окупації тут розташовувалася XXI регіональна команда зондеркоманди «Р» оперативної групи «Трансністрія» під керівництвом оберштурмфюрера СС Харальда Краузе. Вона була розформована в середини 1943 року[12].

У роки Другої Світової війни на фронт пішло 157 селянина, 54 з них загинуло, 97 отримали державні нагороди. На братській могилі встановлений пам'ятник та пам'ятний знак[13].

Меморіал депортованим з території Польщі українцям-бойкам

В 1951 році село стало місцем розселення етнографічної групи українців-бойків, яких було депортовано (127 сімей[14]) з села Лобізва Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області (нині територія Польщі)[15].

У першій половині 1960-х років до складу Єреміївки увійшов колишній хутір Соколівка.[16][17]

Станом на 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр колгоспу імені Ульянова[17]. При колгоспі був млин, олійня, пилорама, 2 ремонтні майстерні, сепараторний пункт, виноробний цех[18]. У 1967 році у селі працювала восьмирічна школа та був клуб з залом на 400 місць.

У селі станом на 1978 рік працювала середня школа, де працювало 25 вчителів та навчалося 317 учнів. Був палац культури з залом на 450 місць, бібліотека з книжковим фондом у 8859 примірників; фельдшерсько-акушерський пункт, ясла-садок, три магазини, відділення зв'язку, столова, ощадна каса, комплексний приймальний пункт райпобуткомбінату[13].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Єреміївської сільради і було її центром.

Станом на 1967 рік у селі 810 особи[18]. У 1978 році у селі було 750 подвір'їв та мешкало 1244 особи[13]. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 482 особи, з яких 230 чоловіків та 252 жінки.[19]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 575 осіб.[20]

2010 — 681;

2011 — 681[21];

2012 — 681;

2013 — 678;

2014 — 674;

2015 — 688[22].

• Храм Казанської ікони Божої Матері, збудований у 1821 році

• Новацький Володимир Миколайович — Южненський міський голова Одеської області (з 2006 року), голова Одеської обласної ради (2003—2005 рр.).