Храм Христа Спасителя (Калінінград)

Храм Христа Спасителя — кафедральний собор Калінінградської єпархії Російської православної церкви, побудований за проектом архітектора Олега Копилова. Розрахований на 3 000 осіб. Висота (до хреста) досягає 51 метрів. Храм розташований на центральній площі Калінінграда — площі Перемоги.

Храм Христа Спасителя
рос. Храм Христа Спасителя
54°43′15″ пн. ш. 20°30′12″ сх. д.
Тип споруди катедральний собор
Розташування  Росія, Калінінград
Victory Squared
Початок будівництва 2004
Кінець будівництва 2006
Будівельна система цегла
Стиль Псевдоруський стиль
Належність православ'я
Єпархія РПЦ
Стан відмінний
Епонім Ісус Христос
Присвячення Ісус Христос
Вебсайт soborkld.ru
Храм Христа Спасителя (Калінінград) (Росія)
 Храм Христа Спасителя у Вікісховищі

Храм побудований в стилі Володимиро-Суздальського храмового зодчества[1].

Історія

Храм Христа Спасителя. Квітень 2005 року

Історія калінінградського Кафедрального собору Христа Спасителя бере відлік із 30 квітня 1995 року (з дня святкування 10-річчя православ'я на калінінградській землі.

Того дня від Хрестовоздвиженського собору до скверу на площі Перемоги пройшов загальноміський хресний хід. Після молебню на місці майбутнього храму митрополитом Смоленським і Калінінградським Кирилом було освячено закладний камінь, а також встановлено семиметровий дерев'яний хрест. Майбутній собор повинен був стати символом православ'я на калінінградській землі.

Він був задуманий як перший у місті храм, збудований відповідно до канонів православного зодчества — п'ятиглавий золотоверхий білокам'яний собор, подібний храмам Псковського кремля.

До 1985 року в Калінінграді не було жодного православного храму. Відкриті в подальшому парафії діяли, як правило, в стінах німецьких культових споруд, які потребували реставрації. Першим настоятелем проектованого собору був призначений ігумен Меркурій (Іванов).

У травні 1995 року був обраний проект майбутнього храму: його автором став архітектор Олег Копилов. Проект був схвалений Патріархом Московським і всієї Русі Алексієм II.

23 червня 1996 року митрополит Смоленський і Калінінградський Кирило і перший Президент Росії Борис Єльцин заклали у фундамент майбутнього собору капсулу з освяченою землею, взятої з-під стін храму Христа Спасителя в Москві.

Відвідування собору у вересні 2006 року Володимиром Путіним з патріархом Алексієм II і митрополитом Кирилом

В кінці червня 1996 року поруч із будмайданчиком собору був споруджений дерев'яний Малий собор Христа Спасителя. Цей храм був освячений митрополитом Кирилом в ім'я Спаса Нерукотворного. Перше святкове богослужіння відбулося 27 вересня 1996 року. Цей храм простояв поруч зі споруджуваним собором до 2009 року, після чого був розібраний і зібраний знову в калінінградському мікрорайоні «Сельма».

Зовнішні зображення
Освячення дзвонів храму Христа Спасителя в Калінінграді. 2004 р.[2]

Архітектурний устрій ансамблю собору Христа Спасителя розроблений в стилі володимиро-суздальського храмового зодчества, який поєднується з досягненнями в галузі сучасної архітектури і дизайну.

Будівля собору являє собою восьмикутник з виступаючими арочними порталами входів. П'ятикупольний в своїй основі собор увінчаний шостим куполом з східної сторони над вівтарною апсидою, як символ біблійного шестоднева. Шоломоподібні куполи створені в давньовізантійському храмовому стилі. Загальна висота собору 69 м. Площа застеклення більше 1000 м², площа гранітно-мармурового облицювання підлоги близько 11 тис. кв. м. На дзвіниці храму знаходяться 13 дзвонів, найбільший з яких вагою 14 тонн.

Верхній храм Кафедрального собору місткістю до 3000 чоловік присвячений святу Різдва Христового. Нижній храм присвячений на честь нерукотворного образу Христа. Він знаходиться в цокольному поверсі стилобату і розрахований на 200 осіб. Інфраструктура храму включає в себе дитячі класи церковно-приходської школи, конференц-зал, трапезну.

Верхній храм Різдва Христового освячено 10 вересня 2006 року патріархом Алексієм II, освячення приурочено до 20-річчя відкриття першого православного храму в Калінінграді.

Нижній храм в ім'я Спаса Нерукотворного освячений 27 вересня 2007 року митрополитом Кирилом. У храмі був встановлений переданий в 1996 році Свято-Князь-Володимирським братством з Німеччини «Мемельский іконостас», створений під час Семирічної війни для російського гарнізону в Мемелі (нині Клайпеда). За пропозицією голови цього братства (Гліба Рара) нижній храм виконує функцію храму військової слави і є храмом-пам'ятником в пам'ять про російських воїнів, які загинули в Семирічній війні та Наполеонівських війнах, Першій і Другій світових війнах в Східній Пруссії.

У липні 2010 року поруч із собором було відкрито новий невеликий храм, створений в такому ж стилі, — храм Петра і Февронії.

3 жовтня 2010 року перед початком літургії патріарх Кирил передав головному храму найзахіднішої російської єпархії антимінс, який був освячений ним на Далекому Сході в ході Першосвятительського візиту на Камчатку[3].

22 грудня 2012 року патріарх Кирил звершив освячення нового корпусу гімназії при кафедральному соборі[4].

Примітки

Література

  • «Наше Наследие». — № 1. — 2002.
  • Братский вестник (Бад-Киссинген). — № 17. — 2002.
  • Братский вестник (Бад-Киссинген). — № 23. — 2007.
  • Постернак К. В. «Мемельский иконостас» — творение Дмитрия Ухтомского и московских иконописцев XVIII века // Декоративное искусство и предметно-пространственная среда. Вестник МГХПА. — 2015. — № 1. — С. 56—65.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.