Хуан Карлос I

Хуа́н Ка́рлос І де Бурбо́н[4] (ісп. Juan Carlos Alfonso Víctor María de Borbón y Borbón-Dos Sicilias) (нар. 5 січня 1938, Рим, Італія) — король Іспанії з 22 листопада 1975 року до 19 червня 2014 року з династії Бурбонів. Онук останнього короля Іспанії Альфонса ХІІІ, позбавленого престолу квітневою революцією 1931 року. 2 червня 2014 року оголосив, що вирішив зректися престолу на користь свого сина, принца Філіпа VI. Як пояснив прем'єр країни, для того, щоб Хуан Карлос І зміг покинути престол, в конституцію Іспанії внесуть відповідні зміни.

Хуан Карлос I
ісп. Juan Carlos Alfonso Victor María de Borbón y Borbón Dos Sicilias
Король Іспанії
1975-2014
Коронація: 27 листопада 1975
Попередник:
Наступник: Філіп VI
 
Народження: 5 січня 1938(1938-01-05)[1][2][…] (84 роки)
Рим, Італія[1]
Країна: Іспанія
Релігія: Католицька церква
Освіта: Instituto San Isidrod
Рід: Бурбон-Анжуd
Батько: Хуан, граф Барселонський
Мати: Infanta María de las Mercedes, Countess of Barcelonad[3]
Шлюб: Софія Грецька та Ганноверська і Софія Грецька та Ганноверська
Діти: Інфанта Єлена, герцогиня де Луго, Інфанта Крістіна, герцогиня Пальма-де-Майоркська, Філіп VI (король Іспанії)
Автограф:
Нагороди:

Collar of the Order of the White Liond

Міжнародна премія імені Карла Великого (20 травня 1982)

Премія миру Фелікса Уфуе-Буаньїd (1994)

премія Чотирьох свобод — Медаль свободиd

Премія Нансена (1987)

International Simón Bolívar Prized (1983)

honorary doctor of the University of Madrid Complutensed (1984)

Honorary doctor of the University of Bolognad

Почесний доктор Оксфордського університетуd

почесний доктор Кембриджського університетуd

почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі

honorary doctor of the University of Brasíliad

 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Сходження на престол

У 1969 році диктатор Франсіско Франко призначив спадкоємцем іспанського престолу 31-річного Хуана Карлоса[5], старшого сина графа Барселонського, проти волі батька. Хуан Карлос мав посісти престол не одразу, а лише після смерті Франко, що й трапилося 22 листопада 1975. Після коронації сам обрав називати себе Хуан Карлос І замість «Хуан ІІІ» та «Карлос V»[6].

Правління

Король виявив далекоглядність, провівши практично одразу ж після вступу на престол демократичні реформи, узаконивши політичні партії (1977) і розпустивши франкістську «фалангу». На основі Конституції Іспанії, ратифікованої народним референдумом 6 грудня 1978 року і проголошеної 27 грудня того ж року, яка визнає Короля символом національної єдності і законним спадкоємцем історичної династії. Король був оголошений спадкоємцем не Франко, а історичної монархії, і гарантувалися цивільні права й свободи. Регіони отримали більше самостійності (Іспанія перетворилася на федеративну державу).

У 1981 році вчинив успішний опір спробі державного перевороту, яку влаштували військові, що прагнули відновити франкістський режим. З 1982 року брав участь у буденному політичному житті та сприймався, насамперед, як символ національної єдності та гарант демократичних свобод.

Зречення

У квітні 2012 року король Хуан Карлос І відправився у Ботсвану, де він займався полюванням на слонів. Про поїздку не було відомо іспанському суспільству, аж поки король не пошкодив ногу та був відправлений спеціальним авіарейсом назад до Іспанії[7][8]. Після цього у ЗМІ з'явилася інформація не тільки про поїздку, а й про те, чим тоді займався король та про сумнівні джерела фінансування поїздки. Іспанське суспільство почало висловлювати невдоволення[9].

На початку 2014 року почався новий скандал, пов'язаний зі здійсненням корупційних схем Іньякі Урдангаріном, зятем Хуана Карлоса І. У цьому іспанці підозрювали і самого короля.

Не витримавши критики, 2 червня Хуан Карлос І заявив про бажання зректися престолу. Конституція Іспанії не передбачала процесу зречення престолу монархом, тож 3 червня Уряд Іспанії почав розглядати це питання. Незабаром, уже 19 червня 2014 року, на престол зійшов син короля Хуана Карлоса І, Філіп VI[10][11].

Після зречення

Після зречення Хуан Карлос І, як і його дружина, Софія Грецька, продовжив носити титул короля Іспанії.

На початку серпня 2020 року Хуан Карлос І втік з країни на тлі корупційного скандалу[12].

Сім'я

З 1962 року одружений з Софією Грецькою, дочкою короля Греції Павла I, з данської династії Глюксбургів.

Діти:

Цікаві факти

Див. також

Література
  • Р. А. Кривонос. Хуан Карлос I // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
  • Хуан Карлос I: шлях до корони: монографія / О. П. Іваницька ; Донец. нац. ун-т ім. Василя Стуса. — Вінниця: ТВОРИ, 2019. — 359, [18] с. : фот. — (Новітня історія Іспанії у життєписах королів). — Бібліогр.: с. 356—359. — 300 прим. — ISBN 978-966-949-213-5

Посилання

Примітки
  1. Хуан Карлос I // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Lundy D. R. The Peerage
  4. Іван Карло I
  5. "Those Apprentice Kings and Queens Who May — One Day — Ascend a Throne, " New York Times. 14 November 1971.
  6. Bernecker, Walther (1998). Monarchy and Democracy: The Political Role of King Juan Carlos in the Spanish 33 (1). с. 65–84.
  7. Spain's King Juan Carlos under fire over elephant hunting trip. the Guardian (англ.). 15 квітня 2012. Процитовано 5 квітня 2021.
  8. King Juan Carlos of Spain operated on after 'elephant hunting' accident.. The Telegraph (en-GB). Процитовано 5 квітня 2021.
  9. Winds of change. The Economist. 7 червня 2014. ISSN 0013-0613. Процитовано 5 квітня 2021.
  10. Хуан Карлос підписав акт про зречення іспанського престолу. LB.ua. Процитовано 5 квітня 2021.
  11. King Felipe VI calls for 'new Spain' as he is sworn in. BBC News (en-GB). 19 червня 2014. Процитовано 5 квітня 2021.
  12. Монархія в небезпеці. Екс-король втік з Іспанії. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 5 квітня 2021.
  13. Середа #відносиниУкраїнаІспанія30, Франко (7 січня 2022). Іспанська геральдика президента Кучми. Medium (англ.). Процитовано 7 січня 2022.
Попередник
Альфонс XIII		 Король Іспанії
1975-2014		 Наступник
Філіп VI
Попередник
Альфонс XIII		 Король Єрусалиму
1977-2014
титулярний		 Наступник
Філіп VI
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.