Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива

Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) — автономна ядерна установка, призначена для тривалого зберігання (100 років) ВЯП з діючих енергоблоків РАЕС, ХАЕС та ПУАЕС. Для зберігання ВЯП використовуватиметься технологія поверхневого «сухого» зберігання із застосуванням двобар'єрної системи ізоляції ВЯП від навколишнього середовища, що забезпечується обладнанням спеціально спроєктованих інженерних систем контейнерного типу. Будівництво розпочалось 9 листопада 2017 року у зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Об'єкт передбачав складування відходів із всіх АЕС України. У грудні 2020 року НАЕК «Енергоатом» своєчасно завершив будівництво першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) – у терміни, визначені розпорядженням уряду від 2017 року. Ще 14 пускових комплексів будуть добудовані до 2040 року – паралельно із заповненням майданчика Сховища контейнерами з ВЯП[1]. Це дозволяє більше не відправляти ВЯП до Росії, що зекономить Україні 200 млн доларів у рік.

Причини створення

Важливою проблемою ядерної енергетики залишається поводження з радіоактивними відходами — впродовж роботи ядерного реактора в ньому накопичується велика кількість радіоактивних ізотопів із значним періодом напівпрозпаду, які продовжуватимуть випромінювати ще тисячі років — це так зване відпрацьоване ядерне паливо(ВЯП).

ВЯП — це стратегічний ядерно-паливний ресурс для майбутнього покоління ядерних реакторів. Проєкт ЦСВЯП забезпечить диверсифікацію постачальників ядерного палива та на технічно-виробничому рівні створить замкнутий цикл з використання та переробки ядерного палива в Україні.

Українські АЕС з реакторами типу ВВЕР, як і інші АЕС у колишньому СРСР, створювалися виходячи з концепції тимчасового зберігання й подальшої переробки ВЯП у м. Желєзногорську Красноярського краю РФ (для реакторів ВВЕР-1000) й переробки в м. Озерську Челябінської області (для реакторів ВВЕР-440). До сьогодні Україна продовжує вивозити ВЯП до Росії.[2] Щорічно на даний вивіз і зберігання в Росії, Україна витрачає 100—140 мільйонів доларів[3]. Час від часу через нестабільні політичні відносини з Росією даний процес призупиняється, що призводить до накопичення ВЯП при АЕС. Крім того, перероблені відходи все одно повинні повертатися до України, оскільки за міжнародними угодами ядерні відходи мають бути захоронені на території країни, де утворилися. Через відмову Росії в 2001 році значна кількість палива була накопичена при Запорізькій АЕС на прийнятому в експлуатацію в 2001 році «сухому» сховищі відпрацьованого ядерного палива. Аналогічні сховища планується побудувати і при інших АЕС.

З 2001 року ведуться домовленості між Енергоатомом, українською владою та іноземними компаніями, щодо будівництва Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива у чорнобильській зоні відчуження[3].

У 2004 році НАЕК «Енергоатом» було оголошено тендер на спорудження централізованого сховища. У 2005 році переможцем цього тендеру було визнано американську компанію Holtec International, й у тому ж році було укладено з цією компанією контракт на спорудження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Компанія Holtec International є ведучим постачальником і володарем технології «мокрих» та «сухих» систем зберігання ВЯП у США. Обсяг заказів кампанії становить 80 % у межах США та 20 % в інших країнах. Вона має ліцензії Американського Регулюючого Органу з ядерної та радіаційної безпеки (US NRC). Корпорація запропонувала впровадити в Україні власну технологію «сухого» зберігання ядерних відходів, апробовану в США, Швейцарії й Іспанії. Заплановане спорудження наземного сховища, де у бетонних контейнерах буде розміщено 17 тис. відпрацьованих тепловиділяючих збірок (ТВЗ) ядерного палива реакторів типу ВВЕР. За прогнозними розрахунками, витрати на створення й експлуатацію протягом 100 років власного сховища складуть близько 520 млн дол. (для порівняння, послуги російських підприємств з переробки такої кількості ВЯП за існуючою схемою коштуватимуть 2 млрд дол.)[2].

Узаконення створення

У червні 2009 прийнято зміни до Закону «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проєктування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення»[4].

9 лютого 2012 було прийнято Верховною Радою України та підписано президентом Віктором Януковичем закон «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проєктування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій»[5]. Згідно з ним централізоване сховище розміщується на майданчику, розташованому між селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка та Стечанка Київської області в зоні відчуження, території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Загальна місткість централізованого сховища становить 16529 відпрацьованих тепловидільних збірок реакторів типу ВВЕР-440 та ВВЕР-1000[5].

23 квітня 2014 Кабінет міністрів України надав дозвіл державному підприємству Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 45,2 гектара (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебувають у постійному користуванні Державного агентства з управління зоною відчуження, розташованих між колишніми селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка та Стечанка Київської області у Чорнобильській зоні[6].

3 серпня 2016 Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосується врегулювання окремих питань правового режиму території, що була піддана радіоактивному забрудненню внаслідок Чорнобильської катастрофи».

5 жовтня 2016 Кабінет міністрів України прийняв рішення про надання земельних ділянок[7] для спорудження ЦСВЯП та під'їзної залізничної колії у постійне користування ДП "НАЕК «Енергоатом».

7 червня 2017 Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 380-р "Про затвердження проекту «Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій»[8]

Загальна вартість Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) складає 37,217 млрд грн. Проєкт, який спочатку планували реалізувати за 151 млн доларів обійдеться в 10 разів дорожче[9].

Порівняння вартості сухих сховищ ВЯП[9]
Сховище відпрацьованого ядерного палива Загальна вартість Кількість збірок Вартість в перерахунку на 1 ТВЗ Вартість в перерахунку на 1 кг ВЯП
ЗАЕС 85 млн $ 9 000 9,5 тис. $ 13 $
ЦСВЯП (проєкт 2004 року) 151 млн $ 16 500 9,2 тис. $ 15 $
ЦСВЯП (проєкт 2015 року) 400 млн $ (300 млн без урахування будівництва) 16 500 24,2 тис. $ 40 $
Залізногірськ (РФ) 500 млн $ 12 000 41,5 тис. $ 60 $
ЦСВЯП (підсумковий проєкт) 1400 млн $ 16 500 84,7 тис. $ 140 $

Суспільне обговорення

Будівництво ЦСВЯП в ЗМІ висвітлюється не часто. Обговорення серед широкого кола громадськості майже не проводиться. Дискусію намагаються піднімати профільні організації: Асоціація зелених України[10], Київський еколого-культурний центр[11], Національний екологічний центр[12], Всеукраїнська екологічна ліга та ін[13].

22 березня 2008 року в Славутичі відбулися громадські слухання з питання будівництва ЦСВЯП, в яких взяли участь представники територіальних громад та громадських організацій міста, Іванківського і Поліського районів Київської області[14].

На даний час техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проєкту будівництва ЦСВЯП знаходиться на держекспертизі. Це свідчить про те, що в проєкт 2008 року було внесено фактичні зміни, про зміст яких ніхто не поінформував населення України. Асоціація зелених України також зазначає, що тендер з вибору компанії Holtec International як основного підрядника для будівництва ЦСВЯП ні прозорим і відкритим, а сам обраний підрядник не володіє необхідними досвідом і технологіями подібного будівництва в жодній країні світу. Цю тему було піднято на Брюссельському форумі з питань ядерної безпеки, що пройшов 29 червня[15].

Історія

У грудні 2018 року на Рівненській АЕС стартували випробування обладнання американської компанії Holtec International для проєкту Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Роботи починаються з перевірок і випробувань перевантажувального контейнера HI-TRAC 190, за допомоги якого перевантажується відпрацьоване ядерне паливо з приреакторного басейну витримки атомного енергоблоку в транспортні контейнери HI-STAR для подальшого перевезення в сховище. Обладнання було поставлено на станцію з заводу HMD (Holtec Manufacturing Division) компанії Holtec International, за технологією якої ведеться будівництво сховища відпрацьованого палива.[16]

У багатоцільовому контейнері може бути розміщена 31 відпрацьована паливна збірка з  паливом для реакторів типу ВВЕР-1000 або 85 збірок — для ВВЕР-440. Випробування пройшли під головуванням президента НАЕК «Енергоатом» Юрія Недашківського і за участю фахівців компанії-власника технології.[16]

Введення в експлуатацію самого Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива було заплановано на березень 2020 року. Контрактом на будівництво сховища передбачено постачання компанією Holtec спеціального обладнання для сухого зберігання ВЯП і його транспортування, а також надання Україні технології, які будуть застосовані, як на блоках АЕС, так і під час перевезення ВЯП з АЕС в сховище, а також у самому сховищі.[16]

Будівництво буде здійснюватися на 18,2 га і розраховане на 458 контейнерів HI-STORM на 16529 відпрацьованих тепловиділяючих збірок, з яких 388 контейнерів на 1201  збірок — для реакторів типу ВВЕР -1000 і 70 контейнерів на 4519 збірок ВВЕР-440.[16]

На початку грудня 2018 року на території Рівненської атомної електростанції було продемонстровано спеціальний потяг, яким перевозитимуть відходи до сховища. Було протестовано перевантажувальний контейнер HI-TRAC 190. Після завантаження контейнер вирушить з Рівненської АЕС у сховище в Чорнобильській зоні. Контейнер має 3 метри у довжину та важить 84 тонни. Зі станції до сховища контейнер транспортуватимуть на спеціальній залізничній платформі, побудованій спеціально для цих цілей. Від випадкових зіткнень її захистить «пом'якшувальний» вагон, а сам потяг буде під контролем воєнізованої охорони.

Перший контейнер з паливом за такою технологією буде відправлений у чорнобильське сховище орієнтовно навесні 2020 року. Наразі ще не ясно, з якої з трьох станцій. Зі слів атомників, контейнер для перевезення відпрацьованого палива коштує близько 2,2 млн дол.[17]

Див. також

Примітки
  1. Перший пусковий комплекс Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива збудовано.
  2. А. Шевцов, М. Земляний, А. Дорошкеви. Проблема відпрацьованого ядерного палива: світові тенденції та українські реалії // Національний інститут стратегічних досліджень
  3. Куди діти радіонукліди//Україна молода Архівовано 26 січня 2011 у Wayback Machine. — 06.03.08
  4. Про внесення змін до Закону України "Про порядок ... | від 25.06.2009 № 1566-VI. zakon2.rada.gov.ua. Процитовано 24 березня 2017.
  5. Закон України. Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проєктування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій. 9 лютого 2012 року № 4384-VI
  6. Розпорядження «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» від 23 квітня 2014 р. № 399-р
  7. Розпорядження КМУ.
  8. Розпорядження КМУ про затвердження проекту “Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій”. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
  9. На строительстве Централизованного хранилища ядерного топлива зароют 37 миллиардов. ru.golos.ua. Процитовано 21 вересня 2017.
  10. Активисты настаивают на проведении слушаний по проекту хранилища ядерного топлива. podrobnosti. 8 листопада 2016. Процитовано 24 березня 2017.
  11. Мнения украинских экологов относительно вопроса строительства ЦХОЯТ || Культура и Наука || E-News: новости Украины и Мира. e-news.com.ua. Процитовано 24 березня 2017.
  12. Що не так з проектом будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива на території Чорнобильської Зони?. Національний екологічний центр України (укр.). Процитовано 24 березня 2017.
  13. Екологи проти "чорнобильських екскурсій". Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 24 березня 2017.
  14. Рекомендации общественных слушаний по вопросам размещения централизованного хранилища отработавшего ядерного топлива реакторов ВВЭР АЭС Украины и его влияние на окружающую среду, проведенных 22 марта 2008 года в г. Славутич Киевской области. energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  15. Ассоциация зеленых Украины выразила свою позицию по ЦХОЯТ на Брюссельском форуме. Процитовано 24 березня 2017.
  16. В Україні приступили до тестування обладнання сховища відпрацьованого ядерного палива. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 6 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
  17. Відпрацьоване ядерне паливо перевозитимуть спецпотягом. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 8 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.