Ядерна енергетика України

Ядерна енергетика України — галузь української енергетики, яка використовує ядерну енергію для виробництва електричної і теплової енергії.

Запорізька АЕС — найбільша електростанція Європи

В електроенергетиці України генерувальна потужність атомних електростанцій (АЕС) становить приблизно 24,5 %. В критичні зимові періоди на частку АЕС припадає понад 40 % електроенергії, яка виробляється в Україні. Частка виробленої електроенергії АЕС у загальному обсязі отриманої енергії становила в Україні: 1990 р. — 24,5 %; 1991 р. — 27,1 %; 1992 р. — 28,4 %; 1993 р. — 32,9 %; 1994 р. — 34,2 %; 2015 — 56,5 %. У 2010 році частка АЕС у виробленні електроенергії по Україні склала 47,4 %. За 2020 рік АЕС виробили 54,9 % всієї електроенергії в Україні.[1]

Загальна характеристика

За кількістю ядерних реакторів Україна посідає дев'яте місце у світі та п'яте в Європі. Всі реактори типу ВВЕР. В Україні діють 4 (Чорнобильська АЕС припинила свою роботу 15 грудня 2000 р.) атомних електростанцій з 15 енергоблоками, одна з яких, Запорізька АЕС з 6 енергоблоками загальною потужністю в 6000 МВт є найпотужнішою в Європі. У 2009 році відсоток ядерної енергетики сягнув 48 % від усього виробництва електроенергії в Україні. Загальна потужність АЕС становила 13 835 МВт.[2]

Управління ядерною промисловістю в Україні представлено Державним департаментом ядерної енергетики, що є частиною Міністерства енергетики України.

Крім того, в 1996 році була заснована Національна компанія ядерної енергетики «Енергоатом» для поліпшення енергозабезпечення промисловості та суспільного сектора, підвищення якості діяльності атомних електростанцій, забезпечення їх конкурентоспроможності в умовах енергетичного ринку. «Енергоатом» охоплювала п'ять атомних електростанцій: Запорізька АЕС, Південноукраїнська АЕС, Рівненська АЕС, Хмельницька АЕС, Чорнобильська АЕС. Відповідно до Постанови кабінету міністрів України від 25 квітня 2001 р. Чорнобильську АЕС виведено зі складу НАЕК «Енергоатом».

У 2000 році атомні електростанції згенерували 46,3 відсотків загальної електроенергії України[3].

Станом на листопад 2021 року держпідприємство «Енергоатом» — найбільший виробник електроенергії в Україні з часткою сукупного виробництва понад 50 % у загальному обсязі виробництва електроенергії України. На «Енергоатом» покладено функції експлуатуючої організації, яка відповідає за безпеку експлуатації всіх АЕС країни.[4]

За встановленою потужністю ядерних енергоблоків Україна посідає сьоме місце у світі. Всі реактори типу ВВЕР.[4]

Історія та сучасний стан

1977-й рік — рік народження української атомної енергетики. У промислову експлуатацію введено перший енергоблок Чорнобильської АЕС з реактором РБМК-1000 (1000 МВт). Зростаюча потреба в електроенергії, прагнення замінити теплові та гідроелектростанції на потужніші — атомні, сприяли їх швидкому будівництву. На час техногенної аварії на 4-му блоці Чорнобильської АЕС (квітень 1986) в Україні перебувало в експлуатації 10 енергоблоків, 8 з яких потужністю 1000 МВт.

У 1986 та в 1990 роках Верховною Радою УРСР було впроваджено мораторії на будівництво нових АЕС (в 1990 на 5-ть років)[5]. 21 жовтня 1993 року мораторій було знято Верховною Радою України[6]. Мораторії не стосувалися енергоблоків, які були в процесі будівництва, тому з 1986 по 1990 було введено в експлуатацію 6 атомних блоків потужністю 1000 МВт кожний: три на Запорізькій АЕС і по одному на Південно-Українській, Рівненській та Хмельницькій АЕС. На час здобуття незалежності (серпень 1991 р.) в Україні працювало 15 енергоблоків на 5 атомних електростанціях, Після розпаду СРСР Чорнобильська АЕС поступово виведена з експлуатації. Замість закритих на ній енергоблоків, на інших електростанціях було введено в експлуатацію три нових енергоблоки. Таким чином, станом на 2012 рік, працює 4 АЕС на яких працює 15 реакторів, які виробляють близько 50 відсотків загальної електроенергії України[7]

Кількість реакторів у роботі15
Загальна потужність13835 МВт
Кількість реакторів, що будуються5
Кількість зупинених або закритих реакторів4

Енергогенеруючі українські АЕС:

Недобудована Кримська АЕС

Чорнобильська АЕС (Прип'ять / Славутич) з 2000 року не генерує енергії, всі енергоблоки зупинені і ведуться роботи по повному виводу її з експлуатації та усунення всіх екологічних наслідків.

В Україні, також, існує ще чотири недобудовані АЕС:

Також розглядалася побудова:

  • Закарпатська АЕС (Чорний Мочар)[8]

У 2005 році розглядалася можливість відновлення будівництва Чигиринської АЕС.[9]

Серед перспектив розвитку розглядається добудова енергоблоків № 3 і № 4 на Хмельницькій АЕС, добудова нового енергоблоку № 5 на Рівненській АЕС,[10] добудова енергоблоку № 4 на Південноукраїнській АЕС[11] та будівництво двох заміщуючих енергоблоків на Запорізькій АЕС.[12]

В рамках реалізації Комплексної програми підвищення рівня безпеки енергоблоків та на виконання «постфукусимських заходів» на всіх українських АЕС впроваджено систему сейсмічного моніторингу (ССМ)[13]. Про це повідомляє пресслужба. Вони надають інформацію про джерела можливих місцевих землетрусів.

Енергоблоки

З 15-ти робочих енергоблоків станом на початок 2012 року, дванадцять енергоблоків України були збудовані за СРСР, ще три були запущені після його розвалу, в 1995-му та 2004-х роках. Всі енергоблоки з реакторами РБМК, що працювали в Україні, входили в склад Чорнобильської АЕС. В результаті Чорнобильської аварії енергоблок-4 був зруйнований, решта були почергово закриті в період з 1991 по 2000 роки. Таким чином усі енергоблоки, що залишились в країні відносяться до ВВЕР, 2 —ВВЕР-440 і 13 ВВЕР-1000[14].

30 січня 2022 року, о 05:45, енергоблок №4 Рівненської АЕС був підключений до електромережі після завершення середнього планово-попереджувального ремонту та перевантаження ядерного палива. "Вперше за всю історію атомної енергетики України ДП «НАЕК «Енергоатом» почав працювати всіма 15-ма енергоблоками одночасно", - про це повідомила пресслужба Енергоатому[15].

У роботі

Атомні електростанції в Україні (перегляд)
 Активні станції
 Зачинені станції
 Незавершені станції
Назва Енергоблоки Реактор Потужність,
МВт
Початок
будівництва
Введення
до експлуатації
Виведення
з експлуатації
Паливо
Запорізька АЕС1ВВЕР-10001000198019842025 ТВЕЛ та Westinghouse
2ВВЕР-10001000198119852026 ТВЕЛ
3ВВЕР-10001000198219862027 ТВЕЛ та Westinghouse
4ВВЕР-10001000198319872028 ТВЕЛ та Westinghouse
5ВВЕР-1000100019851989Виконуються роботи з продовження ТЕ Westinghouse[16]
6ВВЕР-10001000198619952026 ТВЕЛ
Рівненська АЕС1ВВЕР-440440197319802030 ТВЕЛ
2ВВЕР-440440197319812031 ТВЕЛ
3ВВЕР-10001000198019862037 ТВЕЛ
4ВВЕР-10001000198620042035 ТВЕЛ
5ВВЕР-10001000Скасовано--
6ВВЕР-10001000Скасовано--
Хмельницька АЕС1ВВЕР-10001000198119872032 ТВЕЛ
2ВВЕР-10001000198520042050 ТВЕЛ
3ВВЕР-100010001986Заплановано у 2025[17]- ТВЕЛ
4ВВЕР-100010001987Заплановано - ТВЕЛ
5ВВЕР-10001000Скасовано- - ТВЕЛ
6ВВЕР-10001000Скасовано- - ТВЕЛ
Південноукраїнська АЕС1ВВЕР-10001000197719822023 ТВЕЛ
2ВВЕР-10001000197919852025 ТВЕЛ та Westinghouse
3ВВЕР-10001000198519892020 Westinghouse[18]
4ВВЕР-100010001987Законсервовано-

Зачинені

Назва Енергоблоки Реактор Потужність,
МВт
Початок
будівництва
Введення
до експлуатації
Виведення
з експлуатації
Чорнобильська АЕС1РБМК-10001000197019771996
2РБМК-10001000197319781991
3РБМК-10001000197619812000
4РБМК-10001000197919831986
5РБМК-100010001981Скасовано-
6РБМК-100010001981Скасовано-

Зупинені проєкти

Назва Енергоблоки Реактор Потужність,
МВт
Початок
будівництва
Кримська АЕС1ВВЕР-100010001982
2ВВЕР-100010001983
3ВВЕР-10001000-
4ВВЕР-10001000-
Чигиринська АЕС1ВВЕР-10001000-
2ВВЕР-10001000-
3ВВЕР-10001000-
4ВВЕР-10001000-
Харківська АТЕЦ1ВВЕР-10001000-
2ВВЕР-10001000-
3ВВЕР-10001000-
4ВВЕР-10001000-
Одеська АТЕЦ1ВВЕР-10001000-
2ВВЕР-10001000-

Сировина

Задоволення потреб сировини для атомної енергетики на 30 % забезпечується розробленням родовищ, введених в експлуатацію Ватутінського, Центрального та Мічурінського. Планується введення в дію Новокостянтинівського родовища.

Загальний стан уранової мінерально-сировинної бази задовільний. Основу її становлять великі за запасами родовища урану в натрових метасоматитах. Однак уранові руди цього типу бідні за якістю. Добутий уран через відносно високу собівартість (40 — 80 доларів США за кілограм) не може конкурувати на світовому ринку.

Друге місце за своїм промисловим значенням посідають родовища у вуглисто-піщаних відкладах палеогену. Частина родовищ Девладівське у Дніпропетровській області. Братське у Миколаївській області — практично розроблені за методом кислотного підземного вилуговування та виробництво зупинено. Хоча окремі родовища цього типу невеликі за запасами, але їх загальні ресурси значні. На сьогодні експлуатацію цих родовищ припинено головним чином через екологічні проблеми. Однак у світовій практиці застосовується содово-кисневе вилуговування, яке не створює екологічних проблем.

Залежність від російського постачання ядерного палива

У листопаді 2021 року Міністр енергетики України Герман Галущенко зазначив, що половина блоків українських АЕС працюють на паливі з РФ.[4]

Виробництво ядерного палива

Питання про зняття російської монополії на постачання свіжого ядерного палива в Україну було порушено ще в 1998 році.

Наприкінці 2018 року на Південно-Українську АЕС має надійти тисячна за рахунком паливна збірка Westinghouse (США). З 2022 року на збірки від Westinghouse перейде й Рівненська АЕС, вже прибула партія з 42 касет з ядерним паливом американської компанії Westinghouse. Збірки з американським паливом планують у 2022 році завантажити в активну зону реактора на енергоблоці № 3 РАЕС. З 2023 року енергоблок має почати роботу повністю на американському паливі.

На 2018 рік ядерне паливо Westinghouse використовується на 6-ти енергоблоках українських АЕС. Після 2021 року воно буде використовуватися в 7-ми з 15-ти українських атомних енергоблоках. На американські збірки перейде енергоблок Рівненської АЕС. Також виробництво комплектуючих (головок і хвостовиків) для паливних касет Westinghouse буде розгорнуто на потужностях українського підприємства «Атоменергомаш».

Відвантаження для української АЕС тисячної збірки палива Westinghouse є визначною подією в багаторічному співробітництві Енергоатома та Westinghouse, адже успішна реалізація нової енергетичної стратегії до 2035 року неможлива без диверсифікації постачання ядерного палива.[19] В нинішній ситуації спостерігається поступове згортання програми з диверсифікації поставок ядерного палива. Виробницво власного ядерного палива в Україні, не дивлячись на запаси сировини, на даний час не налагоджено.

Реакторна інженерія

Американська компанія Holtec обрала Україну, як місце для будівництва нового підприємства з випуску малих ядерних реакторів.[20]

10 червня 2019 у штаб-квартирі Holtec International — м. Камден (штат Нью-Джерсі, США) підписано Угоду про партнерство між НАЕК «Енергоатом», ДНТЦ ЯРБ та Holtec International. Документ підписали керівники компаній — Юрій Недашковський, Ігор Шевченко та Кріс Сінгх. Підписана тристороння угода передбачає створення міжнародного консорціуму, метою якого є сприяння діяльності щодо впровадження в Україні технології малих модульних реакторів (ММР) SMR-160.[21][22]

Основні завдання

Частка ядерної енергії
від загального споживання електроенергії
окремими країнами,
на сер. 1998[23]
Литва77.21
Франція75.77
Бельгія55.1
Україна45.42
Японія35.86
Німеччина28.29
США18.69

Основними завдання ядерної промисловості України є:

  • нарощування і удосконалення структури промислових запасів на Новокостянтинівсько-Докучаєвському гірничодобувному комплексі, що проєктується, проведення детальної бурової розвідки Докучаєвського родовища із завершенням її у 2005 році та апробації цих родовищ у Державній комісії по запасах корисних копалин України;
  • розвідка і підготовка до промислового освоєння Криничанського і Новогур'євського родовищ у пісковикових відкладах палеогену для їх розроблення за методом підземного вилуговування із застосуванням карбонатно-содового вилуговування, а також попереднє випробування методу киснево-содової схеми на Сафонівському родовищі спільно із Східним гірничо-збагачувальним комбінатом;
  • пошуки багатого уранового зруденіння в північно-східній частині Кіровоградського блоку, у тому числі Казанківсько-Жовтоводинському рудному районі;
  • пошуки багатого зруденіння в структурах невідповідності на північно-західному схилі Українського щита;
  • масові пошуки радіоактивної сировини, які супроводжують весь комплекс геологорозвідувальних та інших робіт, пов'язаних з дослідженням надр.

Утилізація відходів

У липні 2019 року на промисловому майданчику ЧАЕС розпочав роботу завод з переробки рідких радіоактивних відходів, який протягом першого тижня роботи переробив майже 3 тонни відходів. Завод переробляє рідкі радіоактивні відходи, які у протягом технологічного процесу цементуються та перетворюються на більш безпечні для зберігання та захоронення.

На даний момент завод переробив 34 «упаковки», які після витримки і проведення радіаційного контролю будуть спрямовані на захоронення в спеціальне приповерхневе сховище твердих радіоактивних відходів. Поступово завод має вийти на переробку 42 упаковок — бочок, ємністю 200 літрів — на добу. За умови безперебійного функціонування заводу впродовж усіх 250 робочих днів, це 10,5 тис. упаковок на рік.

Будівництво заводу з переробки рідких радіоактивних відходів було затверджено ще у 2001-му році, проте завершення будівництва та комплексні випробування відбулися лише у 2014-му році.[24]

Централізоване сховище

Важливою проблемою ядерної енергетики залишається заховання радіоактивних відходів — впродовж роботи ядерного реактора в ньому накопичується велика кількість радіоактивних ізотопів зі значним періодом напіврозпаду, які продовжуватимуть випромінювати ще тисячі років — це так зване відпрацьоване ядерне паливо (ВЯП).

Українські АЕС з реакторами типу ВВЕР, як і інші АЕС у колишньому СРСР, створювалися виходячи з концепції тимчасового зберігання й подальшої переробки ВЯП у м. Желєзногорську Красноярського краю РФ (для реакторів ВВЕР-1000) й переробки в м. Озерську Челябінської області (для реакторів ВВЕР-440). До сьогодні Україна продовжує вивозити ВЯП до Росії.[25] Щорічно на даний вивіз і зберігання в Росії, Україна витрачає 100—140 мільйонів доларів[26]. Час від часу через нестабільні політичні відносини з Росією даний процес призупиняється, що призводить до накопичення ВЯП при АЕС. Крім того, перероблені відходи все одно повинні повертатися до України, оскільки за міжнародними угодами ядерні відходи мають бути захоронені на території країни, де утворилися. Через відмову Росії в 2001 році значна кількість палива була накопичена при Запорізькій АЕС на прийнятому в експлуатацію в 2001 році «сухому» сховищі відпрацьованого ядерного палива. Аналогічні сховища планується побудувати і при інших АЕС.

З 2001 року ведуться домовленості між Енергоатомом, українською владою, іноземними компаніями та інвесторами, щодо будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у чорнобильській зоні відчуження[26].

9 лютого 2012 року було прийнято Верховною Радою України та підписано президентом Віктором Януковичем закон «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проєктування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій»[27]. Згідно з ним централізоване сховище розміщується на майданчику, розташованому між селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка та Стечанка Київської області в зоні відчуження території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Загальна місткість централізованого сховища становить 16529 відпрацьованих тепловидільних збірок реакторів типу ВВЕР-440 та ВВЕР-1000[27].

6 липня 2017 року НАЕК «Енергоатом» отримав ліцензію Державної інспекції ядерного регулювання України на «будівництво та введення в експлуатацію ядерної установки» ЦСВЯП. Згідно проєкту ЦСВЯП затвердженого КМУ його вартість становить 37 млрд грн. Перша черга розрахована на зберігання трьох контейнерів для збірок ВВЕР 1000 і однієї одного контейнера для ВВЕР 440. Очікується, що на реалізацію першого етапу буде потрібно 2,5 року. Термін закінчення будівництва всіх пускових комплексів ЦСВЯП орієнтовно 2033—2034 р (16,5 років від початку реалізації проєкту).

В грудні 2018 року На Рівненській АЕС стартували випробування обладнання американської компанії Holtec International для проєкту Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Роботи починаються з перевірок і випробувань перевантажувального контейнера HI-TRAC 190, за допомогою якого перевантажується відпрацьоване ядерне паливо з приреакторного басейну витримки атомного енергоблока в транспортні контейнери HI-STAR для подальшого перевезення в сховище. Обладнання було поставлено на станцію з заводу HMD (Holtec Manufacturing Division) компанії Holtec International, за технологією якої ведеться будівництво сховища відпрацьованого палива.

У багатоцільовому контейнері може бути розміщена 31 відпрацьована паливна збірка з  паливом для реакторів типу ВВЕР-1000 або 85 збірок — для ВВЕР-440. Випробування пройшли під головуванням президента НАЕК «Енергоатом» Юрія Недашківського і за участю фахівців компанії-власника технології.

Введення в експлуатацію самого Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива заплановано на березень 2020 року. Контрактом на будівництво сховища передбачено постачання компанією Holtec спеціального обладнання для сухого зберігання ВЯП і його транспортування, а також надання Україні технології, які будуть застосовані, як на блоках АЕС, так і під час перевезення ВЯП з АЕС в сховище, а також у самому сховищі.

Будівництво буде здійснюватися на 18,2 га і розраховане на 458 контейнерів HI-STORM на 16529 відпрацьованих тепловиділяючих збірок, з яких 388 контейнерів на 1201  збірок — для реакторів типу ВВЕР -1000 і 70 контейнерів на 4519 збірок ВВЕР-440.[28]

На початку грудня 2018 року на території Рівненської атомної електростанції було продемонстровано спеціальний потяг, яким перевозитимуть відходи до сховища. Було протестовано перевантажувальний контейнер HI-TRAC 190. Після завантаження контейнер вирушить з Рівненської АЕС у сховище в Чорнобильській зоні. Контейнер має 3 метри у довжину та важить 84 тонни. Зі станції до сховища контейнер транспортуватимуть на спеціальній залізничній платформі, побудованій спеціально для цих цілей. Від випадкових зіткнень її захистить «пом'якшувальний» вагон, а сам потяг буде під контролем воєнізованої охорони.

Перший контейнер з паливом за такою технологією буде відправлена у чорнобильське сховище орієнтовно навесні 2020 року. Наразі ще не ясно, з якої з трьох станцій. Зі слів атомників, контейнер для перевезення відпрацьованого палива коштує близько 2,2 млн дол.[29]

Заходи безпеки

Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Державна інспекція ядерного регулювання України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС та водосховищ-охолоджувачів.

Саркофаг Чорнобильської АЕС, 2013

Південноукраїнська АЕС, 2013

Міжнародний контроль

Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України постійно здійснює МАГАТЕ-Міжнародне агентство з атомної енергії, періодично надаючи необхідні звіти та рекомендації.

Хмельницька АЕС, 2013

Рівненська АЕС, 2011

Ядерні установки

Міжнародна кооперація

25 вересня 2018 року у Кропивницькому підписано Угоду про стратегічне партнерство між компаніями «Curtiss-Wright Corporation» (Сполучені Штати Америки) і «Radics LLC» (Україна), яка передбачає виконання спільних проєктів з модернізації систем безпеки ядерних об'єктів США. Угоду підписали віцепрезидент корпорації «Curtiss-Wright Corporation» Курт Мітчелл та директор компанії «Radics LLC» Антон Андрашов. На урочистому підписанні були присутні голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко, народний депутат Костянтин Яриніч, голова наглядової ради ПАТ «НВП „Радій“» Євгеній Бахмач, представники Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні та інші почесні гості.[34]

Див. також

Примітки

  1. За 11 місяців АЕС виробили 52% всієї електроенергії, це співставно цифрам минулих років. Економічна правда (укр.). Процитовано 19 січня 2021.
  2. Nuclear Power in Ukraine (англійською). Всесвітня ядерна асоціація. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 9 січня 2010 року.(англ.)
  3. Український Міжнародний Центр Ядерної Безпеки
  4. Росія може обмежити постачання в Україну ядерного палива - міністр енергетики. www.unian.ua (укр.). Процитовано 5 листопада 2021.
  5. Постанова Верховної Ради Української РСР «Про мораторій на будівництво нових АЕС на території УРСР» від 2 серпня 1990 N 134-XII
  6. Постанова Верховної Ради України «Про деякі заходи забезпечення народного господарства електроенергією» від 21 жовтня 1993 N 3538-XII
  7. Закон України Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року
  8. Хто зупинив будівництво Закарпатської АЕС?. https://zakarpattya.net.ua/. Закарпаття онлайн. 28 квітня 2011. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018.
  9. «Чигиринська АЕС — те ж саме, що млин на могилі мами». https://day.kyiv.ua/. День. 9 серпня 2005. Процитовано 3 грудня 2018.
  10. На Рівненській АЕС побудують енергоблок нерадянської розробки. https://ukr.lb.ua/. Лівий берег. 9 липня 2017. Процитовано 3 грудня 2018.
  11. "Енергоатом" планує побудувати нові енергоблоки на ЗАЕС та ЮУАЕС. https://ukr.lb.ua/. Лівий берег. 10 липня 2014. Процитовано 3 грудня 2018.
  12. На Запорізькій АЕС вивчають можливість будівництва двох заміщуючих енергоблоків. http://uprom.info/. національний промисловий портал. 7 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
  13. На всіх АЕС України встановлено системи сейсмомоніторингу - «Енергоатом». kosatka.media (рос.). Процитовано 29 вересня 2020.
  14. Search. Power Reactor Information System (англійською). IAEA. Процитовано 5 квітня 2012.
  15. Четвертий енергоблок Рівненської АЕС підключено до електромережі. 30.01.2022
  16. Запорізька АЕС повністю перевела свій блок №5 на паливо Westinghouse. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  17. Уряд схвалив добудову двох енергоблоків Хмельницької АЕС з використанням реакторів компанії Skoda JS. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 6 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  18. Третій енергоблок Южно-Української АЕС повністю перевели на ядерне паливо компанії Westinghouse. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 21 липня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
  19. Половина українських АЕС перейшла на ядерне паливо з США. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 23 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
  20. Американська компанія Holtec обрала Україну для будівництва заводу з виробництва малих ядерних реакторів. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 24 серпня 2018. Процитовано 25 серпня 2018.
  21. В Україні впроваджуватимуть технології малих модульних ядерних реакторів. https://uatv.ua/. UATV. 11 червня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
  22. Енергоатом, ДНТЦ ЯРБ та Holtec International підписали Угоду про партнерство, яка передбачає створення міжнародного консорціуму. http://energoatom.kiev.ua/. Енергоатом. 11 червня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
  23. Закон України Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року
  24. У Чорнобилі запрацював завод з переробки радіоактивних відходів. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 18 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
  25. А. Шевцов, М. Земляний, А. Дорошкеви Проблема відпрацьованого ядерного палива: світові тенденції та українські реалії // Національний інститут стратегічних досліджень
  26. Куди діти радіонукліди//Україна молода Архівовано 26 січня 2011 у Wayback Machine. — 06.03.08
  27. Закон України. Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій. 9 лютого 2012 року № 4384-VI
  28. В Україні приступили до тестування обладнання сховища відпрацьованого ядерного палива. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 6 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
  29. Відпрацьоване ядерне паливо перевозитимуть спецпотягом. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 8 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
  30. Чому київський ядерний реактор можуть закрити і при чому тут Росія. https://apostrophe.ua/. Апостроф. 2 квітня 2017. Процитовано 5 серпня 2018.
  31. Про схвалення Концепції створення нового багатоцільового дослідницького ядерного реактора
  32. В Україні запущена перша ядерна установка світового значення, розроблена українськими фахівцями – Президент на зустрічі з фізиками-ядерниками у Харкові. http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 23 березня 2016. Процитовано 1 серпня 2018.
  33. Севастопольський університет попросив в окупаційної влади ядерний реактор
  34. Українська система безпеки захищатиме ядерні реактори США. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 25 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.

Посилання

Література

  • Перспективи розвитку уранової сировинної бази ядерної енергетики України: монографія / В. Г. Верховцев, Г. В. Лисиченко, Ю. Л. Забулонов та ін. ; Держ. установа «Ін-т геохімії навколиш. середовища НАН України». — Київ: Наук. думка, 2014. — 356 с. : іл. — (Проект «Наукова книга»). — Тит. арк. парал. англ. — Бібліогр.: с. 333—351 (352 назви). — ISBN 978-966-00-1463-3
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.