Рівненська атомна електростанція

Відлік своєї історії станція веде з 1971 року, коли почалося проектування Західно-Української АЕС, яку пізніше перейменували в Рівненську АЕС.

Будівництво станції почалося в 1973 році. Два перших енергоблоки з реакторами ВВЕР-440 уведені в експлуатацію в 1980—1981 роках, а 3-й енергоблок — мільйонник — в 1986 році.

На початку 1989 року на Рівненській АЕС працювала комісія МАГАТЕ. У її склад входили провідні спеціалісти Японії, США, Канади, Франції, Німеччини, Фінляндії й інших країн світу. Закордонні експерти й спостерігачі високо оцінили рівень безпеки станції. Європейський Союз обрав Рівненську станцію базовою для виконання ряду міжнародних проектів.

Будівництво 4-го енергоблоку РАЕС розпочалося в 1984 році, а в 1991 році передбачалося введення його в експлуатацію. Однак саме тоді роботи призупинили внаслідок введення мораторію Верховної Ради на спорудження ядерних об'єктів на території України.

Будівництво відновилося в 1993 році після скасування мораторію. Було проведене обстеження 4-го енергоблоку, підготовлена програма його модернізації й досьє проекту завершення будівництва. Проведені також громадські слухання з цього питання. 10 жовтня 2004 року 4-й енергоблок Рівненської АЕС був уведений в експлуатацію. Реакторна установка нового блоку Рівненської АЕС належить до сучасної серії (ВВЕР-1000).

Протягом останніх років РАЕС виробляє близько 11-12 млрд кВт•год електроенергії, яка становить 16 % виробництва на атомних електростанціях.

2 липня 2018 року було заявлено про підготовку до будівництва енергоблоку №5.

На початку грудня 2018 року на території Рівненської атомної електростанції було продемонстровано спеціальний потяг, яким перевозитимуть відходи до сховища. Було протестовано перевантажувальний контейнер HI-TRAC 190. Після завантаження контейнер вирушить з Рівненської АЕС у сховище в Чорнобильській зоні. Контейнер має 3 метри у довжину та важить 84 тонни. Зі станції до сховища контейнер транспортуватимуть на спеціальній залізничній платформі, побудованій спеціально для цих цілей. Від випадкових зіткнень її захистить «пом’якшувальний» вагон, а сам потяг буде під контролем воєнізованої охорони.

На початку лютого 2019 року стало відомо, що інженерами станції було підвищено потужність 3-го енергоблоку на 10 МВт[1].

27 грудня 2019 року на Рівненській атомній електростанції запустили в роботу комплекс з переробки радіоактивних відходів (КПРАВ).[2]

В ніч на 12 грудня 2020 року сталося автоматичне вимкнення енергоблока №1. Згідно з оголошеними даними, відключення відбулося в результаті реагування автоматичної системи захисту через відключення однієї з турбін блоку.[3]

У грудні 2020 року в експлуатацію введено Технічний центр автоматизованих дистанційних засобів контролю металу. [4]

У 2012 фахівці Київської компанії «Литер» створили повномасштабну тривимірну модель енергоблока Рівненської АЕС в рамках реалізації проекту з оснащення інформаційних центрів «Енергоатому» так званими «Віртуальними екскурсіями». Головне призначення «Віртуальної екскурсії» — показати, як влаштований атомний енергоблок. Рівненська АЕС — режимний об'єкт, закритий для вільного відвідування. 3D-модель, котра є типовою для всіх енергоблоків ВВЕР-1000, дозволить всім охочим здійснити віртуальну прогулянку на енергоблок. Для цього достатньо відвідати інформаційний центр будь-якої української атомної станції. Для реалізації проекту, фахівцями компанії «Литер», були зроблені тисячі знімків, в тому числі і в реакторному відділенні під час капітального ремонту. Після цього програмісти кілька місяців будували тривимірні моделі кожної складової енергоблоку АЕС.Результатом стала інтерактивна 3D-модель енергоблоку ВВЕР-1000. У ній зі стовідсотковою точністю вказано взаємне розташування будівель і споруд, що розташовані на території станції навколо енергоблоку, до дрібниць відтворені всі об'єкти, в тому числі реакторне та турбінне відділення і блоковий щит управління з урахуванням всього технологічного обладнання. Деталізація «Віртуальної екскурсії на АЕС» настільки висока, що навіть дерева і кущі, покажчики і каналізаційні люки в тривимірній моделі повністю відповідають реальним. Завдяки використанню комп'ютерної графіки тривимірну модель можна адаптувати до погодних умов дня, часу доби, пори року, що забезпечує повне відчуття реальності[5][6].

Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Державна інспекція ядерного регулювання України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС та водосховища.

14 жовтня 2020 року Патріарх УПЦ КП Філарет дав апостольське благословення і погодився освятити випробування ядерного палива компанії Westinghouse на двох прострочених реакторах ВВЕР-440 Рівненської АЕС (термін експлуатації реактора N1 закінчився 22.12.2010 р, реактора N2 — 22.12.2011 р .; угоду про проведення ядерних випробувань на Рівненській АЕС підписано ДП НАЕК Енергоатом і Westinghouse EC LLC 30.09.2020 р)[12].

Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України постійно здійснює МАГАТЕ-Міжнародне агентство з атомної енергії, періодично надаючи необхідні звіти та рекомендації.

• Ядерна енергетика України
• Список електростанцій України

• Сайт РАЕС
• РАЕС на сайті «Енергоатом»
• Рівненська АЕС завершує модернізацію автоматизованої системи радіаційного контролю. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 10 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018.
• Енергоблок №3 Рівненської АЕС підключено до енергомережі – розпочато його експлуатацію у понадпроектний термін
• На Рівненській АЕС побудують енергоблок нерадянської розробки
• Як створювали комплекс з переробки радіоактивних відходів на Рівненській АЕС. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 30 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.