Церква Пресвятої Трійці (Нижанковичі)

Церква Пресвятої Трійці — дерев'яна церква у смт. Нижанковичі Старосамбірського району Львівської області. Була збудована у XVI ст. Церква входить до Реєстру пам'яток України національного значення з охоронним номером 503/0.

Церква Пресвятої Трійці
49°40′38″ пн. ш. 22°48′35″ сх. д.
Тип споруди церква
Розташування  Україна, Львівська область, Нижанковичі
Початок будівництва до 1473
Стиль галицька школа
Належність Православна церква України
Адреса Львівська область, Старосамбірський район, смт. Нижанковичі, вул. Міцкевича
Епонім Трійця
Церква Пресвятої Трійці (Нижанковичі) (Львівська область)
 Церква Пресвятої Трійці у Вікісховищі

Історія

На XVIII ст. у Нижанковичах існували церкви св. Івана Євангелиста і Пресвятої Трійці, перша згадка про яку походить з 1473 року. Немає єдиної думки про час побудови будівлі церкви - XV ст. чи XVІ ст. Нижанковичі неодноразово нищили татари, молдавани, шляхта у 1496, 1502, 1524 роках. У 1600-1657 роках місто горіло вісім разів. Ці руйнування, пожежі не могли оминути будівлю церкви. але про її перебудови, відновлення мало що відомо.

Церква в місті вперше згадана в документі 1473 року. Про священика і церкву зазначено в люстрації 1565 року. Отже, церква у Нижанковичах існувала вже у XV - XVI ст. Найновіші дослідження історика архітектури Юрія Диби переконують, що мурована церква-ротонда у Нижанковичах постала ще на початку XIV ст. як каплиця при дворі боярському.

Храм ремонтували на зламі ХІХ та ХХ ст. і тоді ж в ньому встановили новий іконостас пензля Яна Богданського. Під час ремонту у 1982-1983 роках до бабинця від півночі добудували приміщення. Стінопис виконав у 1996 році Василь Цап'як родом з Підмостич, який проживає на Яворівщині.[1]

Опис
Церква Пресвятої Трійці і дзвіниця. Нижанковичі. Україна. Зима. Середина 1910-х років.

Тридільна триверха церква розташована в центрі селища. Муровані неф і бабинець мають квадратну форму. До напівкруглої апсиди добудовано з півночі прямокутну ризницю. З західної сторони масивний корпус нефу підтримували контрфорси, з сторони апсиди з двох сторін було влаштовано криласи у нішах нижньої частини стіни, що формували виступи на зовнішній площині стіни. Неф перекрито доволі унікальним цегляним коробовим склепінням, що по кутах зрізане під кутом 45° розпалубками. Його покриває наметовий дах з заломом, з восьмигранним барабаном і великою грушоподібною банею.

Більш вузький і низький мурований бабинець з бічних північної і південної сторін оточено вузькими приміщеннями, що були добудовані до контрфорсів нефу. Спереду простір перед бабинцем обведено огорожею на різьблених стовпчиках. Вгорі облаштовано типові для народного будівництва дерев'яні аркади-галереї. Бабинець покриває наметовий дах з незначним заломом, восьмигранний барабан з грушоподібною банею. Апсиду має сферичне склепіння і трисхилий дах з невеликою восьмигранною банею. Дахи, бані покриті металевим дахом стилізованим під гонтовий. До 1911 у церкві встановили іконостас з іконами роботи Павла Богданського. У 1960-х роках розписали інтер'єр церкви.

Біля огорожі розташовано двоярусна квадратна дзвіниця з наметовим дахом з восьмигранним барабаном, банею з маківкою.

Церкву відносять до найзначніших пам'яток галицького будівництва XVI ст.

Див. також

Примітки
  1. Слободян В. "Українське сакральне будівництво Старосамбірського району". - Львів: Камула.-2015. - 424 с.

Джерела
  • Пам'ятки архітектури та містобудування України.— Київ: Техніка, 2000.— С. 169.
  • В. Слободян. Церкви України. Перемиська єпархія.— Львів, 1998.— С. 864
  • Памятники градостроительства и архитектуры УССР.— Киев: Будівельник, 1985.— T. 3.— С. 211. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.