Церква святої великомучениці Параскеви (Луків)
Церква святої Параскеви — парафіяльна православна церква у селищі Луків Турійського району Волинської області України. Церква належить до Турійського благочиння Володимир-Волинської єпархії УПЦ.
| Церква святої Параскеви | |
|---|---|
 | |
| 51°13′33″ пн. ш. 24°20′25″ сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, Луків |
| Засновник | граф Петро-Михайло Міончинський |
| Кінець будівництва | 1723 |
| Стиль | бароко |
| Належність | Українська Православна Церква |
  Церква святої великомучениці Параскеви (Луків) (Україна) | |
| |
 Церква святої великомучениці Параскеви у Вікісховищі | |
Церква та дзвіниця є пам'ятками архітектури та містобудування національного значення, охоронний номер у комплексі № 135, номер церкви № 135/1, дзвіниці № 135/2[1]. Ансамбль пам'ятки представляє рідкісний приклад поєднання мурованої споруди в стилі раннього бароко з дерев'яною, виконаною у традиціях народного зодчества[2][3].
З історії церкви
Церква святої великомучениці Параскеви побудована в 1723 році на кошти графа Пйотра-Міхала Мьончиньського. Мурована, з дерев'яною дзвіницею. Була греко-католицькою, у 1839 році повернена в православ'я. В 1875 році перетворена в теплу. З 1875 року церква була приписана до Успенської церкви Лукова, а до того часу була самостійною[4].
В інтер'єрі церкви святої Параскеви зберігся цікавий зразок наївного народного живопису 18 століття. Це ікона, на якій зображено святого Георгія в лицарському обладунку, але на непропорційно маленькому конику та з зовсім нестрашним змієм під копитами коня. З напису на іконі дізнаємося, що «сію ікону дал изобразити раб Божій Павел Горбачук из женою своєю Марією за отпущеніє грехов своих и родителей Савви и Юліани. Року Божого 1790 мца сентября»[3].
Архітектура
Церква
Цегляна, оштукатурена, зального типу. Накрита високим двосхилим дахом, який увінчаний сигнатуркою, щипці з бароковими хвилястими фронтонами і обелісками по кутах, площина стін розчленовується пілястрами та завершується розкріпованим карнизом[2].
Церква святої Параскеви — тридільна будівля, що складається з просторої прямокутної нави, перекритої циліндричним склепінням з розпалубками, майже однакової з нею за шириною й висотою півкруглої апсиди та значно нижчого притвору. У західній частині нави два восьмигранні стовпи підтримують хори.
Елементами оздоблення фасадів нефи є пілястри, які підкреслюють її кути і членують площини стін, а також розкріпований над пілястрами багатопрофільний вінцевий карниз. Західний фасад декоровано щедріше: площину високого трикутного щипця, який його завершує, прикрашає композиція з двох профільованих пілястр, об'єднаних карнизом, над яким у центрі вміщено зображення святої Параскеви. Кути щипця акцентовані чотиригранними невисокими обелісками. Цікаво, що трикутний щипець притвору має ідентичне за характером оздоблення, але всі елементи його декору значно меншого розміру[3].
Дзвіниця
Дзвіниця розташована на межі церковної ділянки. Дерев'яна, квадратна в плані, триярусна, з шатровим завершенням, яке покрите ґонтом. Перший ярус утворює опасання на кронштейнах, другий і третій оперезані характерною для народного зодчества дерев'яною аркатурою[2].
У нижньому рубленому ярусі дзвіниці, вертикально обшитому дошками, розташовується наскрізний прохід на церковне подвір'я. Піддашок великого виносу між першим і другим ярусами підтримують кронштейни. Кожна грань другого ярусу має вигляд чотирипрогонової, а верхнього ярусу — трипрогонової аркади. Перехід від другого до третього ярусу також вирішений у вигляді піддашка. Верхній ярус завершується багатопрофільним карнизом, а увінчується чотиригранним наметом. Як і між'ярусні піддашки, він теж покритий ґонтом.
Точно знайдені пропорції, співвідношення між висотами трьох ярусів та їх розмірами в плані, малюнок аркад і профілювання їх стовпчиків свідчать про високий професіоналізм народних майстрів[3].
На прямокутній ділянці також знаходиться житловий будинок і господарські споруди[2].
Галерея
Параскевська церква та дзвіниця. 4 листопада 1916 р.
План церкви
План дзвіниці
Примітки
- Офіційний сайт Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації. Пам'ятки містобудування і архітектури Волинської області. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 6 серпня 2012.
- Довідник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (том 2 ст.110)
- Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю. — К. : Техніка, 2004. — 176 с.: іл. — (Нац. святині України). — Бібліогр.: с. 170—173. ISBN 966-575-072-0
- Теодорович Николай Иванович. Волынь в описании городов, местечек и сел в церковно-историческом, географическом, этнографическом, археологическом и других отношениях: историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т. 5. Ковельский уезд / репринт. изд. 1903 г. — Луцк, 2008. — 580 с. ISBN 978-966-517-3
Література
- Теодорович Николай Иванович. Волынь в описании городов, местечек и сел в церковно-историческом, географическом, этнографическом, археологическом и других отношениях: историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т.5. Ковельский уезд / репринт. изд. 1903 г. — Луцк, 2008. — 580 с. ISBN 978-966-517-3
- Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю. — К.: Техніка, 2004. — 176 с.: іл. — (Нац. святині України). — Бібліогр.: с. 170—173. ISBN 966-575-072-0.