Церква чуда Святого Архистратига Михаїла (Дора)

Церква первино була побудована в XVII століття і через збільшення кількості прихожан розширена в 1844 році за проєктом місцевого архітектора Гнішіка В.[5][6][7] Церква чуда Святого Архистратига Михаїла була головною в окрузі, зокрема до побудови церкви Святого Іллі в ній молились монахи монастиря отців студитів в Дорі, а її дочірньою філією була церква Успіння Пресвятої Богородиці в Яремчі[8][9][10]. На початку XX століття інтер'єр церкви змінили замалювавши стики між колодами, а потім замалювавши і розписавши весь її внутрішній простір[7]. Первинно церква належала греко-католицькій громаді (в 1930-х рр. парохом був о. Євстахій Шмериковський), у 1946 році її передали Російській православній церкві, проте о. Антоній Казновський ще кілька років служив літургію за греко-католицьким обрядом[5][10][11]. В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 238)[2]. Розписи в церкві в 50-х роках ХХ століття реставрував місцевий художник[5]. Після 1990 року церкву повергуди громаді УГКЦ, де в ній здійснював службу отець Іван Лейбюк[5][11].

Церква побудована в гуцульському стилі, розташована на горбі, хрестоподібна в плані з крупним центральним квадратним зрубом, над яким лежить восьмигранна основа, яка підтримує шатроподібний дах з грушеподібною маківкою. Бокові зруби покриті двоскатними дахами з фронтонами та маківками на їх кінцях. До бабинця добудований прямокутний притвор. Церква має опасання, яке йде навколо неї і переходить в дах ганку. Опасання розташовується на кінцях зрубів. Опасання церкви та її стіни вище від нього разом з дахом перекриті бляхою з чеканкою, а нижче опасання розташовані відкриті колоди зрубу[6][10][12].

В інтер'єрі перехід від центрального зрубу нави до бокових зрубів оформлений арками[12]. В інтер'єрі збереглися первинні не замальовані розписи царських і бокових (дияконських) воріт, а також сцени мук Святої великомучениці Варвари на правому бічному престолі. Розписи іконостаса (пророчий, апостольський ряди) зроблені в XIX столітті, яким датована також частина ікон в церкві[5][7][13]. Кіот на престолі виконаний у католицькому стилі, оздоблений скульптурами ангелів[14].

• Вознесенська церква (Ясіня);
• Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (Коломия);
• Церква Вознесіння Господнього (Устеріки);
• Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Тисмениця);
• Церква святого Василія Великого (Черче).