Цефтазидим
Цефтазидим — антибіотик з групи цефалоспоринів ІІІ покоління для парентерального застосування.
 | |
|---|---|
Цефтазидим
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| (6R,7R,Z)-7-(2-(2-aminothiazol-4-yl)- 2-(2-carboxypropan-2-yloxyimino)acetamido)-8-oxo- 3-(pyridinium-1-ylmethyl)-5-thia-1-azabicyclo[4.2.0] oct-ene-2-carboxylate | |
| Класифікація | |
| ATC-код | J01 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C22H22N6O7S2 |
| Мол. маса | 546,58 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 91% |
| Метаболізм | не метаболізується |
| Період напіввиведення | 2 год. |
| Екскреція | Нирки 80-90% |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ЦЕФТАЗИДИМ САНДОЗ, «Сандоз ГмбХ»,Австрія UA/10501/01/03 05.03.2010-05/03/2015 |
Фармакологічні властивості
Цефтазидим — антибіотик, що діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинної стінки бактерій. Препарат має широкий спектр антимікробної дії. Проявляє високу активність щодо таких збудників: грамнегативних бактерій — сальмонелли, шиґели, єрсінії, нейсерії, Proteus spp., Escherichia coli, Citrobacter, Enterobacter, Klebsiella spp., Haemophilus influenzae, Serratia, Acinetobacter, крім того, препарат найбільш активний проти Pseudomonas і внутрішньолікарняної інфекції. Цефтазидим значно слабше, чим інші цефалоспорини ІІІ покоління, діє на грампозитивні бактерії — Micrococcus spp., стрептококи, метицилінчутливі стафілококи.[1] З анаеробних бактерій до цефтазидиму чутливі клостридії, пептококи, пептострептококи, пропіонобактерії, Bacteroides spp. До препарату нечутливі лістерії, метицилінорезистентні стафілококи, Campilobacter spp., Enterococcus spp., туберкульозна паличка, хламідії, легіонелли, мікоплазми.
Фармакодинаміка
Після одноразового внутрішньовенного введення препарату максимальна концентрація в крові досягається протягом 20-30 хв. Високі дози препарату залишаються в крові хворого протягом 8-12 годин. Цефтазидим погано зв'язується із білками плазми крові. Цефтазидим добре проникає в тканини і рідини організму, в тому числі кістки; в синовіальну, плевральну, перитонеальну рідину; проникає в очну рідину; проникає в грудне молоко; проходить через плацентарний бар'єр; погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр, але виявляється в терапевтичних концентраціях в спинномозковій рідині при менінгіті. Препарат не метаболізується, виводиться з організму в незміненому вигляді переважно з сечею. Період напіввиведення препарату становить 2 години, при порушенні функції нирок цей період подовжується.
Показання до застосування
Цефтазидим застосовується при інфекціях, викликаних чутливими до нього збудниками, а саме: інфекції ЛОР-органів; важкі інфекції (септицемія, сепсис, менінгіт, інфекції у хворих із зниженим імунітетом; у хворих, що знаходяться у відділеннях інтенсивної терапії); інфекції дихальної системи (у тому числі у хворих з муковісцидозом та госпітальні пневмонії); інфекції кісток і суглобів; інфекції сечових шляхів (у тому числі при операції трансуретральної простатектомії); інфекції шкіри і м'яких тканин; інфекції черевної порожнини і жовчних шляхів; інфекції, пов'язані з перитонеальним діалізом і гемодіалізом; важка нейтропенія (у комбінації з іншими групами антимікробних препаратів).
Побічна дія
При застосуванні цефтазидиму можуть спостерігатись такі побічні ефекти[2]:
- Алергічні реакції — часто висипання на шкірі, свербіж шкіри, гарячка, бронхоспазм; дуже рідко синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, анафілактичний шок, набряк Квінке.
- Зі сторони травної системи — часто нудота, блювання, діарея, стоматит, кандидоз ротової порожнини, псевдомембранозний коліт; рідко жовтяниця, холестаз;
- Зі сторони нервової системи — часто головний біль, запаморочення, перестезії, тремор кінцівок.
- Зі сторони сечовидільної системи — інтерстиціальний нефрит.
- У лабораторних аналізах рідко гемолітична анемія, еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитоз, тромбоцитопенія, лімфоцитоз, підвищення активності амінотрансфераз, рівня білірубіну, сечовини і креатиніну в крові.
- Місцеві реакції — часто тромбофлебіт у місці внутрішньовенного введення, гіперемія і болючість у місці внутрішньом'язової ін'єкції.
Протипокази
Цефтазидим протипоказаний при підвищеній чутливості до β-лактамних антибіотиків, вагітності й годуванні грудьми.
Особливості застосування
З обережністю застосовують препарат при наявності в анамнезі виразкового коліту і кровотеч. При застосуванні у вагітних і дітей до 1 місяця необхідно притримуватися строгих показів. При необхідності застосування при годуванні грудьми — припиняють грудне вигодовування. При застосуванні у пацієнтів, що знаходяться на перитонеальному діалізі, препарат можна вволити в діалізну рідину. Цефтазидим несумісний в розчині з лужними розчинами, аміноглікозидами, ванкоміцином.
Форми випуску
Цефтазидим випускається у вигляді порошку в флаконах для ін'єкцій по 0,25; 0,5; 1,0 і 2,0 г.[3]
Примітки
- http://www.infectology.ru/ruk/Cefalosp/z9.aspx (рос.)
- http://www.vidal.ru/drugs/molecule/195 (рос.)
- " "Цефтазидим в Справочнике Машковского">Цефтазидим.[недоступне посилання з вересня 2019](рос.)