Цимбалюк Юрій Григорович

Свою професійну кар'єру гравця Юрій Цимбалюк почав у Харкові, в «Металісті». Дебютував він 6 липня 1973 року у виїзному матчі із «Зіркою» (Перм), в якому харків'яни поступилися 0:1[1]. Цимбалюк вийшов на заміну у другому таймі замість всього лише на 2 роки старшого Михайла Смирнова. Уже в третьому своєму матчі 17 липня 1973 року («Металіст»—"Кузбас" 4:2) Юрій відкрив рахунок своїм голам у «Металісті», вразивши ворота гостей з Кемерово вже на 5-й хвилині[2]. Всього в дебютному сезоні Цимбалюк взяв участь у 17 матчах, в яких забив 3 голи. За підсумками того сезону «Металіст», посівши 19-е місце з 20, опустився у другу лізу[1].

Наступний сезон команда провела успішно і змогла відразу повернутися у першу лігу. Одним з найпомітніших осіб сезону став Цимбалюк: він з урахуванням півфінального і фінального турнірів провів 45 матчів (найбільше), в яких забив 12 голів (більше — 13 — забив Йосип Бордаш). 10 зі своїх голів він забив в основному турнірі другої ліги, ставши найкращим бомбардиром команди разом з тим же Бордашем[3].

1975 року Цимбалюк був одним з гравців основи і взяв участь в 36 матчах[4]. Однак команда виступила погано: передостаннє місце і знову виліт в другу лігу. Не відрізнявся результативністю і Юрій — лише 2 голи. Пов'язано це з тим, що його нерідко використовували на позиції захисника і півзахисника[5].

Наступний сезон став для Цимбалюка одним з найкращих в кар'єрі. Нападник взяв участь у всіх 38 матчах команди, в яких уразив ворота суперників 22 рази (у тому числі 1 хет-трик і 4 дублі). Юрій був штатним пенальтистом команди у тому сезоні і 8 своїх голів забив саме з одинадцятиметрової позначки[6]. 25 вересня 1976 року в домашньому матчі з «Колосом» з Нікополя Цимбалюк вперше в своїй кар'єрі забив три голи в одному матчі[7]. Проте, «Металіст» зайняв лише друге місце в своїй групі і не зміг повернутися до першої ліги.

Чемпіонат 1977 Цимбалюк почав у «Металісті», за який встиг провести 13 матчів (6 разів вражав ворота суперників)[8]. Вже по ходу сезону Юрій переходить у команду вищої ліги — «Карпати». У вищій лізі Юрій дебютує 4 липня 1977 року в матчі ЦСКА—"Карпати" (1:2)[9], а вже в наступному матчі Цимбалюк забиває свій перший гол[10] у ворота «Зеніта» на 26 хвилині, однак «Карпати» той матч програли 1:2[11]. У тому ж чемпіонаті Цимбалюк отримав свою першу червону картку (у виїзному матчі з «Торпедо» Москва (закінчився поразкою «Карпат» 0:1)[12]. Попри те, що «Карпати» за підсумками сезону покинули вищу лігу, Юрія запросили склад чемпіона країни— в «Динамо» (Київ)[13].

Проте в «Динамо» Цимбалюку закріпитися не вдалося. Дебютував він 19 березня 1978 року в Сочі, де в матчі 1/16 фіналу Кубка СРСР «Динамо» обіграло «Спартак» (Рязань) 3:0. Юрій вийшов на заміну на 60-й хвилині замість Олега Блохіна. У тому, переможному для «Динамо» кубку, Цимбалюк виходив на поле ще двічі і забив гол у матчі з рязанцями[14]. Проте в матчах чемпіонату Цимбалюк жодного разу не з'явився на полі і в середині сезону повернувся в «Карпати».

Чемпіонат 1978 року в першій лізі «Карпати» закінчили на 4-му місці, лише на одне очко відставши від «Динамо» Мінськ. Наступний, успішний для «Карпат» сезон, Цимбалюк почав у Львові. Проте вже в липні нападник залишає «Карпати» і переїжджає в Сімферополь, в «Таврію». У новій команді Юрій дебютував 6 липня 1978 року в домашньому матчі з «Металургом» із Запоріжжя, закінчився внічию 1:1[15]. Перший гол забив 17 серпня у ворота «Факела» (Воронеж) на 41 хвилині зрівнявши рахунок (матч закінчився перемогою «Таврії» 3:1)[16]. Всього в тому сезоні Цимбалюк виходив на поле 23 рази, в яких нападник забив 13 голів (у тому числі 2 дублі)[17]. Попри те, що Юрій прийшов по ходу сезону, він став найкращим бомбардиром команди. «Таврія» грала погано і зайняла лише 18 місце.

У наступному, тріумфальному для «Таврії» сезоні в першій лізі Цимбалюк вже не був найкращим. Він зіграв в 19 матчах, в яких забив лише 9 голів, ставши третім бомбардиром команди (найкращий на фантастичним результатом в 33 гола був Володимир Науменко[18]). Після закінчення сезону Цимбалюк повертається в «Металіст».

У 1981 році «Металіст» готувався повернутися у вищу лігу. Посильну допомогу в цьому, на думку головного тренера команди Євгена Лемешка, повинен був надати і Цимбалюк, який умів себе показати і в захисті і в нападі[19]. На думку оглядачів 1981 не був найкращим сезоном для Юрія, вони називали його гравцем настрою[20]. У своєму останньому сезоні в професійному футболі як гравець Цимбалюк провів 37 матчів у чемпіонаті і 7 матчів в кубку. Забивав він не часто: лише 7 м'ячів в чемпіонаті (4-й показник у команді)[21] і 4 в кубку (найкращий в команді)[22]. І там і там його команда добилася прекрасних результатів: в чемпіонаті зайняла перше місце, а в кубку дійшла до півфіналу, лише в півфіналі в серії пенальті поступившись «Спартаку» (Москва). Всього за «Металіст» Цимбалюк в офіційних змаганнях провів 194 гри, в яких забив 56 голів. У списку бомбардирів за всю історію команди за станом на кінець 2010 року Юрій займає 5-е місце.

Після закінчення кар'єри Цимбалюк був начальником команди «Металіст» в 2000-і роки, а пізніше спортивним директорм в «Арсеналі» (Харків) і в його правонаступника — ФК «Харків» (до літа 2010 року, коли команда була розформована)[23][24].