Цітович Геннадій Іванович

Геннадій Іванович Цітович (біл. Генадзь Іванавіч Цітовіч, 7 серпня 1910, с. Новий Погост, в даний час Міорський район Вітебської області, Білорусь 21 червня 1986) — білоруський музикознавець, етнограф і хоровий диригент[1].

Геннадій Іванович Цітович
Генадзь Іванавіч Цітовіч
Основна інформація
Дата народження 7 серпня 1910(1910-08-07)
Місце народження с. Новий Погост, нині — Міорський район, Вітебська область, Білорусь
Дата смерті 20 червня 1986(1986-06-20) (75 років)
Місце смерті Мінськ, Білорусь
Поховання
Громадянство Білорусь
Національність білорус
Професія диригент, музикознавець, етнолог
Освіта Віленський університет
Нагороди

Біографія

Першу науку з мистецтва і культури отримав у дитячі роки від Флора Манцевича.

Навчався в Університеті Стефана Баторія (19361939), закінчив Віленську консерваторію (1939). У 19391941 і 19451951 — редактор обласного радіо, консультант Будинку народної творчості в Барановичах. У 19741975 рр. — старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, етнографії і фольклору АН Білорусі. Створив у с. Велике Підлісся Ляховицького району народний хор (1952), реорганізований в 1959 році в Білоруський державний ансамбль пісні і танцю, в 1964 — Державний народний хор Білорусі, яким керував до 1974 року. У 19741975 — старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, етнографії і фольклору АН Білорусі.

Записав більше 3 тис. білоруських (переважно), українських, польських, болгарських, литовських, латиських народних пісень, танців, інструментальних наспівів. Зробив для хору багато концертних обробок власних записів. Укладач ряду фольклорних збірок.

Теоретичні роботи присвячені міжславянським і слов'яно-балтським народно-пісенним зв'язкам, історичного розвитку білоруської народної музики, білоруському народному багатоголоссю, народного виконавства, стильовому аналізу сучасної народної пісні, музичного побуту сучасного села. Зробив значний внесок у становлення і розвиток самодіяльного музичного мистецтва Білорусі. Активно виступав у періодичній пресі, автор низки теле- і радіопередач.

Нагороджений 3 орденами, а також медалями.

Критика

Цітовича критикують за переклад українських пісень Берестейщини білоруською мовою та видачу їх за власне білоруські народні пісні (піснекрадство)[1]. Зокрема, збірник «Анталогія беларускай народнай песні» Г. Цітовича (Мінськ, 1968, 1975) налічує понад 100 перекладених білоруською мовою українських народних пісень (здебільшого з Берестейщини)[1]. Серед перекладених пісень — пісня «Нащо мені чорні брови», створена на слова Тараса Шевченка[1].

Бібліографія

  • Польскія народныя песні. — Мн., 1962;
  • Анталогія беларускай народнай песні. — Мн., 1968;
  • Аб беларускім песенным фальклоры. [Выбр. нарысы]. — Мн., 1976.

Примітки

  1. Леонюк В. Цитович Генадій // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 325. — ISBN 966-95063-0-1.

Література

  • Жураўлёў Д. М. Генадзь Цітовіч. — Мн.: 1969.
  • Цітовіч Генадзь // Этнаграфія Беларусі: Энцыклапедыя; Рэдкалегія: І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш. — Мн.: БелСЭ, 1989.— 575 с.: іл. ISBN 5-85700-014-9.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.