Чакавське наріччя
Ча́кавське наріччя, ча́кавський діале́кт — одне из трьох головних наріч хорватської мови, поряд з кайкавським та штокавським[1]. Назва наріччя походить від вимови займенника «що» («ča» — «ча»), на відміну від кайкавського «кай» («kaj») та штокавського «што» («što», «šta»).
чакавське наріччя | |
---|---|
Čakavsko narječje (čakavica, čakavština) | |
Хорватські діалекти в Хорватії та Боснії і Герцеговині | |
Поширена в | Хорватія, Австрія |
Регіон | Південно-Східна Європа |
Носії | 5,5 млн |
Писемність | латинка (гаєвиця) |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Офіційна | Хорватія |
Регіональна | Австрія |
Коди мови | |
ISO 639-3 | ckm |
Чакавське наріччя поширене в Далмації та Істрії, область чакавиці простяглась вузькою смугою вздовж Адріатичного узбережжя від південних островів Корчули й Ластово до півострова Істрія.
Примітки
Література
- Milan Kranjčević. Ričnik gacke čakavšćine. Katedra Čakavskog Sabora Pokrajine Gacke, Otočac, 2003. — XXII, 1190 str.
- Языки мира. Славянские языки. — 2-е изд. — М.: Academia, 2005. — 656 с. — ISBN 5-874444-216-2.
Див. також
- Ганібал Луцич — один з перших авторів, які писали на південному чакавському діалекті хорватської мови.
Джерела
- Тяпко Г. Г. Хорватское «триязычье» в начале XXI в. // Ин-т славяноведения РАН. — М.: Наука, 2006
- Istarski rječnik
- Veglian Legends, or early-Croatian sagas of Antiquity and Middle age (in English)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.