Чепура американська

Чепура американська[2] (Egretta thula) — вид птахів родини чаплевих (Ardeidae). Мешкає в Америці.

?
Чепура американська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Пеліканоподібні (Passeriformes)
Родина: Чаплеві (Ardeidae)
Рід: Чепура (Egretta)
Вид: Чепура американська
Egretta thula
(Molina, 1782)

Ареал поширення виду     Гніздування     Проживання впродовж року     Зимування
Підвиди
  • E. t. thula (Molina, 1782)
  • E. t. brewsteri Thayer & Bangs, 1909
Синоніми
Ardea thula (Molina, 1782)
Egretta candidissima (Gosse, 1847)
Ardea candidissima (J. F. Gmelin, 1789)
Посилання
Вікісховище: Egretta thula
Віківиди: Egretta thula
ITIS: 174813
МСОП: 22696974
NCBI: 110681
Fossilworks: 368414

Опис

Довжина птаха становить 56—66 см, розмах крил 100 см, вага 370 г. Забарвлення дорослих птахів повністю біле, за винятком жовтих смуг, які йдуть від дзьоба до очей, чорних лап і яскраво-жовтих ступень. На голові довгі білі пера утворюють чуб[3]. У молодих чепур лапи тьмяні, зеленуваті.

Підвиди

Виділяють два підвиди:[4]

Поширення і екологія

Американські чепури мешкають у Північній, Центральній і Південній Америці. На більшій частині Південної Америки американські чепури є осілими. Також вони є осілими на Карибах, у Флориді та в прибережних районах Північної і Центральної Америки. Чепури, які гніздяться у внутрішній районах Північної Америки, взимку мігрують на південь. Бродячі птахи спостерігалися в Європі, в Ісландії, Шотландії та на Азорських островах, а також у Південно-Африканській Республіці[5].

Американські чепури живуть у різноманітних водно-болотних угіддях: на болотах, на берегах річок, озер, солончаків і лиманів. Не зустрічаються на морських узбережжях та на високогір'ях[6] .

Поведінка

Американські чепури харчуються рибою, ракоподібними, дрібними рептиліями, молюсками і червами. Шукають здобич на мілководді, або виловлюють з води під час польоту. Гніздяться в колоніях, часто поряд з іншими видами чапель. Гніздо розміщується на деревах, у кладці 3—6 синьо-зелених яєць. Інкубаційний період триває приблизно 24 дні. Самці і самички насиджують яйця по черзі. Пташенята покидають гніздо на 22-й день.

Галерея

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Egretta thula.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Snowy Egret: Life History. All About Birds. TheCornellLab. Процитовано 29 березня 2019.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ibis, spoonbills, herons, Hamerkop, Shoebill, pelicans. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 вересня 2021.
  5. Melanie Gosling (12 червня 2015). Rare bird draws watchers to Cape Town. Independent Online (originally in the Cape Times). Процитовано 31 серпня 2021.
  6. (T. S. Schulenberg, Editor). Snowy egret (Egretta thula). Cornell Lab of Ornithology: Neotropical Birds Online. Процитовано 28 листопада 2019.

Джерела

  • National Geographic, Field Guide to the Birds of North America ISBN 0-7922-6877-6
  • James A. Kushlan, James A. Hancock: Herons. Oxford University Press, 2005, ISBN 0-19-854981-4.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.