Червінець
Черві́нець[1] (рос. червонец) —
- 1) в Росії назва іноземних дукатів, головним чином голландського карбування. Російський уряд з початку 18 ст. намагався ці монети замінити російськими червінцями які важили, як і золотий дукат — 3,4 г золота.
- 2) назва польських, литовських, угорських, венеційських та інших золотих монет (дукатів, «чехинів» тощо); «червоні золоті», що були в обігу в Східній Європі й Україні у 17-18 ст.
Вперше в обігу Російської держави з'явився за реформою Петра І у 1701 р. Знову червінець запроваджено в радянські часи в ході грошової реформи 1922—1924 рр. Вага цього червінця становила 7,74 г чистого золота. До кінця 1926 р. вільно обмінювався на золото на валютних ринках як внутрішньому, так і зовнішніх. З початком індустріалізації та збільшенням емісії грошей червінець знецінився, і залишився засобом платежу лише всередині країни.
Назва
Назва «червінець» походить від кольору високопробного золота, яке тоді мало назву «червоного золота».
Історія
1701—1917 рр.
Перший червінець, який відповідав стандарту золотого дуката (3,48 г), випущено в Росії за Петра I у 1701 р. З цього часу вони відігравали значну роль на грошовому ринку Росії. Інколи випускались подвійні червінці, а з 1755 р. до поч. Першої світової війни 1914—1918 рр. — переважно монети вартістю 5-10 рублів.
Золоті монети карбувалися у Москві (до 1762), згодом — у Петербурзі. До 1867 у Росії було відкарбовано близько 29 млн монет. Назва «червінець» поширювалась на карбовані у 1863—1885 золоті монети номінальною вартістю 3 рублі, а також 10 рублів, що випускались у 1897—1911.
1922—1982 рр.
Грошова одиниця Радянської Росії, а згодом СРСР, запроваджена у 1922 з метою стабілізації валюти. Один червінець дорівнював 10 карбованцям. Державний банк розпочав випуск банківських білетів вартістю 1,2,3,5, 10 та 25 червінців. Золотий вміст банкнот становив 7,7423 г чистого золота, тобто він прирівнювався до дореволюційної золотої монети вартістю 10 рублів.
Незабаром повновартісні червінці поширилися на грошовому ринку СРСР, що сприяло успішному завершенню грошової реформи 1922—1924 рр.
У 1923 р. карбовано золоті монети масою 8,6 г (7,74 г чистого золота). Невелику кількість золотих монет випущено в 1925 р.
Внаслідок грошової реформи 1947 р. були замінені новими банківськими білетами, номінал яких позначався в карбованцях.
Червінці карбували також у 1975—1982 рр., але винятково для потреб колекціонерів.
Прислів'я
- Червінець хоць маленький, але важкенький (із записів М. Номиса)
- Мала штучка червінчик, а ціна велика — про щось мале, та цінне
Примітки
- Червінець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Див. також
Джерела та література
- В. І. Прилуцький. Червонець // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 493. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2
Посилання
- Червінець // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.