Чернече (Подільський район)

Черне́че — село Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область в Україні.

село Чернече
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Подільський район
Громада Балтська міська громада
Код КАТОТТГ UA51120030340084518
Основні дані
Засноване 1658[1]
Населення 1002
Площа 5,46 км²
Густота населення 183,52 осіб/км²
Поштовий індекс 66125
Телефонний код +380 4866
Географічні дані
Географічні координати 48°03′51″ пн. ш. 29°35′18″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 160 м
Водойми р. Смолянка
Відстань до
обласного центру		 196,1 км
Місцева влада
Адреса ради 66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, Любомирська, 193
Карта
Чернече
Чернече
Мапа

Географія

Розташоване за 10 км від районного центру — міста Балта. На сході межує з селом Новополь, на півночі з селом Волова та на заході з селом Перейма.

Історія

Назву пов'язують з існуванням в сусідньому лісі православного монастиря-скіта. Під час набігів гайдамаків поселенці скіта покинули його і ховалися в слободі, що отримала назву Чернече.[2]

За адміністративними поділами — з 16 сторіччя Брацлавський повіт, з 19 сторіччя — Балтський повіт, 20 сторіччя — Балтський район.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947[3]. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 213 жителів села[4].

Станом на 1967 рік с. Карпівка та с. Чернече були об'єднані в одне село Чернече.[5][6]

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1216 осіб, з яких 491 чоловік та 725 жінок.[7]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 1002 особи.[8]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 96,21 %
російська 3,39 %
молдовська 0,4 %

Визначні пам'ятки

Церква святого Михаїла, храм засновано у 1780 році, триверха на кам'яному фундаменті, дзвіниця була окремо від церкви. Розібрана через ветхість, в 1877 року збудована нова церква святого Михаїла — цегляна одноверха з залізним дахом, дзвіниця разом з церквою. Церква не збереглася.

Як і в більшості сіл району, тут знайдено поселення трипільської культури.

Відомі уродженці

Примітки
  1. ВРУ
  2. Сецинский Е. И. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии" ("Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 7 тт. (1895—1911).
  3. Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 87. ISBN 978-966-2720-05-1
  4. Чернече. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  5. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 417.
  6. Немецкие военные карты второй мировой войны, 1941
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 25 вересня 2019.
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 25 вересня 2019.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 25 вересня 2019.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.